Гребля почала руйнуватися рано вранці. О 6:45, через 3,5 години її прорвало. Грязьовий вал заввишки 14 метрів (з 4-х поверховий будинок) понісся вулицями району Куренівка, зносячи будівлі, людей, трупи і залишки трун з довколишніх кладовищ. Потоп продовжувався всього півтори години, але його наслідки були катастрофічними.
Висота валу в районі вулиці Фрунзе зменшилася вдвічі, але і цього виявилося достатньо, щоб загинули сотні людей. Пульпа, що розтеклася, стала твердою, як камінь.
Стадіон "Спартак", що межує огорожею з Подільським спуском, було затоплено шаром рідкого болота з глиною настільки, що його високої огорожі не було видно, було затоплено трамвайний парк. Будівля Подільської лікарні встояла. Частина хворих рятувалася від затоплення на її даху. Було знищено площу близько 30 гектарів.
Дамбу в районі Бабиного Яру було споруджено за спеціальним проектом у 50-ті роки минулого сторіччя. Раніше на цьому місці знаходився піщаний кар'єр. Потім в оточений земляними греблями простір земснаряд став закачувати пульпу - розбавлений водою ґрунт з місць розробки глини для Петровських цегляних заводів. З часом на цьому місці утворилося озеро, оскільки стінки колишнього кар'єру погано вбирали вологу. Навесні у цей простір стікалися і талі води. Озеро поступово переповнювалося і вода почала розмивати гребінь дамби. 13 березня 1961 дамба не витримала напору води.
За даними фахівців, висота захисної греблі була на десять метрів нижчою за норму безпеки. Її стінки мали бути бетонними, а не земляними. Але, перш за все, колишній кар'єр заповнювався на висоті шістдесяти метрів над рівнем великого житлового і промислового району столиці. Влада не реагувала на численні звернення громадян.
Щоб уникнути політичного забарвлення події на підприємствах було заборонено громадянські панахиди, небіжчиків ховали на всіх міських кладовищах і навіть в області. Постраждалі, які позбулися житла, одержали ордери на квартири, деяким навіть видали талони на придбання на виплат телевізорів і холодильників.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна