З 1996 року почалася тенденція забудови історичних ареалів Києва. Крім того, що через голову столичного управління охорони культурної спадщини працював спочатку Держбуд, потім Мінкультури, потім Держкультурспадщини «псевдо-історична» позиція управління дуже дратувала головного архітектора Сергія Бабушкіна.
Про це в інтерв'ю ZN.UA заявив колишній глава столичного управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко.
За його словами, С. Бабушкін мав власну майстерню і потребува замовлення. «По суті, став головним лобістом «нового Києва» в кабінеті Омельченка, в адміністрації президента, в Держбуді, на Містобудівній раді ... Виросли висотки на Печерську, по вул. Лєскова, 1, Цитадельній, Суворова ...»
«Ми виходили на мера, але Бабушкін навпаки напирав на інвесторів, розповідав про мільйонні доходи в бюджет, планував побудувати Манхеттен на Дніпрі, - розповів Р. Кухаренко. - А я кричав, що в історичному ареалі не можна будувати вище семи поверхів! Але зелене світло було вже дано. У 2000 році взагалі був люфт, коли нас не інформували про події (незаконний наказ Держбуду про необхідність узгодження проектів на 200 центральних вулицях тільки з ними). Центрального органу з питань охорони культурної спадщини ще не було (з'явився тільки в 2003 році). Ми писали скрізь, і наказ скасували. Але за півтора року на території центральної частини Києва було погоджено безліч жахливих об'єктів».
До таких «жахливим об'єктах» Р. Кухаренко зарахував, зокрема, «будинок Верховної Ради на Панаса Мирного, 28-Б - стоїть прямо на Лаврі. Панаса Мирного, 17 ... Пізніше - Кловська, 7 («хмарочос Куровського» .- авт.) - взагалі нонсенс. Його погодив Биструшкін».
Крім того, на думку Р. Кухаренко, до таких об'єктів належить будинок на Грушевського, 9-А, Мазепи, 11-А, Інститутська, 18, «з останніх «здобутків» вже нової влади: Грушевського, 30 (висотка в 50 поверхів) , вул. Рибальська 22-24 (три висотки по 32 поверхи)».
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Інни Ведерникової «Дорога моя столиця ... - 2».