Походження морських рептилій загадкове. Їхні предки жили на суші. Вчені можуть лише уявляти, які тварини насмілилися переселитись у море і зрештою породили три успішних роди морських рептилій: лискучих рибоящерів іхтіозаврів, завроптеригіїв, зокрема довгошиїх плезіозаврів, і мозазаврів, котрі мали щелепу, як у сучасних змій. «Завоювання ними океанів, імовірно, відбулося досить швидко, протягом чотирьох
або п’яти мільйонів років після закінчення пермського періоду», — вважає палеонтолог Цзян Да-Юн із Пекінського університету. Але палеонтологічного літопису цього процесу майже не існує. «У нас дуже мало матеріалу з раннього тріасу», — каже Олів’є Ріпел, фахівець із мезозойських морських рептилій із Музею природної історії ім. Філдса в Чикаго.
Відповіді можуть критися в кар’єрі Майяшан, де на поверхню виходять пласти всіх відтінків сірого кольору, 150 м завтовшки, які охоплюють 6 млн. років геологічної історії. «Ми сподіваємося знайти тут нові види, зокрема форми, що існували під час переходу із суші в море», — каже Ріосуке Мотані, палеонтолог із Каліфорнійського університету, який разом із Цзяном у вересні розпочав перші систематичні розкопки в Майяшані. Перші знахідки, серед яких — і предок плезіозаврів, вже набули великого розголосу.
Майяшан, розташований на північ від міста Чаоху в провінції Аньхой у центральній частині Китаю, давно позначений на палеонтологічній карті. У 1972 р. залізничники знайшли тут незвичайні скам’янілі рештки, які двоє вчених із Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології в Пекіні — Янг Чун-Цзянь та Дон Жі-Мін — ідентифікували як новий вид іхтіозавра. Він отримав назву чаохузавр гуйшанський (Chaohusaurus geishanensis). Відтоді в Майяшані та сусідньому Гуйшані знайшли ще кілька десятків скелетів чаохузаврів із раннього тріасу. Більшість із них були розкопані робітниками кар’єру та селянами і опинилися в приватних колекціях. Чаохузаври більш подібні до земних плазунів, ніж інші іхтіозаври. Крім того, вони мають довжину тіла близько 70 см, набагато меншу, ніж іхтіозаври з пізнього тріасу та юрського періоду, які можуть досягати 15 м у довжину.
Мотані та Цзян мають більш далекосяжну мету — знайти невеликих морських рептилій (передбачається, що вони мають бути десятки сантиметрів завдовжки) із рудиментарними кінцівками або іншими ознаками наземного життя, такими як легені та вуха, краще пристосованих до життя на узбережжі.
У світі майже немає виходів на поверхню пластів початку мезозойської ери, які можуть зрівнятися за перспективністю з Чаоху. Та все одно, щоб знайти бажані рештки, вченим має пощастити.
Багато питань щодо ранніх морських видів мезозойської ери залишаються без відповідей, і провінція Аньхой є дуже перспективним джерелом інформації. Під час тріасового періоду тут сходилися два великих океани — Панталасса, який охоплював половину земної кулі, і Тетіс, із якого утворились Індійський океан і Середземне море. У тріасових відкладах у Чаоху знайдені двостулкові молюски з обох океанів.
Щоб захистити місце розкопок, влада Чаоху пообіцяла закрити кар’єр і сусідній цементний завод. А щоб запобігти незаконному продажу скам’янілостей, група Цзяна, що співпрацює із Цзяном Лі-Ай, директором Аньхойського геологічного музею в Хефеї та президентом Аньхойського палеонтологічного товариства, планує інформувати жителів та місцеву владу про наукову цінність викопних решток.
За матеріалами
журналу Science та
Українського наукового клубу