Зеленський прокоментував заяви щодо його «нелегітимності з травня»

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 25 лютого прокоментував заяви щодо втрати ним легітимності у травні 2024 року через сплив терміну у п’ять років, на який його було обрано у 2019 році у зв’язку із тим, що нові президентські вибори не проводяться через війну.   

«Щодо легітимності, то це не думка західних партнерів або когось всередині України. Це наратив і програма Російської Федерації. Відповідні документи всі розвідки «Сімки» [G7, «Великої сімки»] мають. Для всіх зрозуміло, що це програма росіян. Всі проти цього, абсолютно всі. Ну, буде тут [президент Франції] Еммануель Макрон, найближчий з «Сімки», можете поставити йому запитання – він відповість», – сказав Зеленський на пресконференції. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Кремлі планують нову гібридну кампанію для підриву легітимності керівництва України — ГУР

За словами президента, західні партнери назвали йому «прізвища тих, хто у нас всередині» України «піднімає цей нарратив». Зеленський сказав, що є підтверджуючі це документи, які мають деякі журналісти зі США. Вони містять суми, «які передбачені тим чи іншим інституціям, щоб цю тему піднімати».  

«Погана ідея. Я до цього ставлюсь, як до зрадницької позиції до України», – заявив Зеленський.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У ВР ставлять під сумнів легітимність президента, гіпотетично обраного під час війни

Нагадаємо, згідно з опитуванням Центру Разумкова, проведеного на прохання ZN.UA восени 2023 року, 69% українців вважають, що не потрібно проводити під час воєнного стану ані парламентські, ані президентські вибори. У листопаді 2023 року голови парламентських фракцій Верховної Ради в закритому режимі підписали меморандум про проведення наступних виборів лише після завершення воєнного стану. Його підписали керівництво парламенту та голови усіх фракцій. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ЦРУ допомогло українським спецслужбам зірвати змову проти Зеленського – ЗМІ

Питання щодо проведення в короткостроковій перспективі президентських і парламентських виборів знято з політичного порядку денного. Та чи можна сказати, що проблему проведення/непроведення виборів вирішено остаточно? Певно, що ні, оскільки наразі її лише поставлено на паузу – досягнута внаслідок консенсусу принципова домовленість полягає тільки в тому, що вибори відбудуться «не зараз». А коли? Та чи зберігатимуть без виборів свою легітимність президент і парламент? Відповіді на ці питання шукає доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного суду України у відставці Микола Мельник у статті «Вибори в Україні: не зараз, а коли?» на ZN.UA.