Зеленський присвоїв звання Героя Андрію Парубію та Володимиру Вакуленку

Президент України Володимир Зеленський в День захисників і захисниць присвоїв звання Герой України посмертно вбитому депутату Андрію Парубію, колишньому політв’язню Геннадію Афанасьєву, 16-річному підлітку з Краматорська Степану Чубенку та письменнику Володимиру Вакуленку. Укази про присвоєння їм звань уже зявились на сайті президента України.

«Це були особливі люди. І вони теж були захисниками – захисниками ідеї України, нашої незалежності. Їхнє життя було неоднаковим, і вони походили з різних частин нашої країни – Львівщини, Криму, Донеччини, Харківщини. Але кожен із них для багатьох тепер є уособленням саме такої України, яка зуміла проявити характер і вистояти проти Росії», - прокоментував своє рішення Зеленський.

Він зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ звання Героя України давали тільки військовим, які проявили себе надзвичайно в бойових умовах. Мова йде про 722 людей, і з них 445 стали Героями України посмертно.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський присвоїв звання Героя України низці військових. У тому числі генерал-майору СБУ Покладу

Андрію Парубію посмертне звання Героя України з удостоєнням ордена Держави присвоєно «За визначні особисті заслуги у становленні незалежної України та зміцненні її державності, багаторічну політичну і громадську діяльність».

Депутата, колишнього голову Верховної Ради України, політика Андрія Парубія вбили у Львові 30 вересня 2025 року – застрелили посеред вулиці. І хоча затриманий заперечує зв'язок між своїми діями та Росією, багато моментів у його свідченнях не сходяться.

Андрій Парубій був народним депутатом шостого, сьомого, восьмого та дев’ятого скликання ВРУ. У 2013–2014 роках він був однією з ключових фігур Революції Гідності — комендантом Майдану та керівником Самооборони. Він був відомий своєю принциповістю у низці питань, зокрема щодо ухвалення закону про українську мову та законодавства про антикорупційні органи України.

Геннадій Афанасьєв. Фото: Facebook/ Myroslav Oleshko

Колишнього політв’язня, активіста, та врешті військового ЗСУ Геннадія Афанасьєва з удостоєнням ордена «Золота Зірка» званням Героя відзначили «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові».

Геннадій походив із Криму. Там, після окупації Росією, його затримали у 2014 році та незаконно звинуватили у «тероризмі». У червні 2016-го Росія обміняла його та ще одного ув’язненого Юрія Солошенка. Після звільнення Афанасьєв займався звільненням політичних бранців, був спецпредставником Міністерства закордонних справ України.

На початку повномасштабного вторгнення РФ пішов добровольцем до війська та загинув під Білогорівкою Луганської області у грудні 2022 року. Рідні кажуть, що Україну він ставив на перше місце.

Суспільне

Письменника, перекладача, громадського діяча Володимира Вакуленка також із званням Героя України удостоїли ордена «Золота Зірка» «за громадянську мужність, патріотизм та незламність, виявлені під час подій, пов’язаних із захистом незалежності та територіальної цілісності України».

Дитячого письменника росіяни вбили у березні 2022 року під час окупації його рідного міста Ізюм. Тіло чоловіка ідентифікували лише через кілька місяців, після звільнення Харківщини. За даними слідства, перед вбивством його катували.

Степана Чубенка з Краматорська, якого у 2014 році розстріляли російські військові, званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» відзначили «за громадянську мужність, патріотизм та незламність, виявлені під час подій, пов’язаних із захистом незалежності, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини».

Хлопець був місцевим активістом-патріотом, співорганізовував мітинги у рідному місті та був учасником протестів проти проведення незаконного «референдуму» під час окупації Краматорська. Його затримали бойовики «ДНР» в липні 2014 року, коли він повертався з Києва. Степана катували та врешті розстріляли за проукраїнську позицію і закопали біля дороги. Тіло Степана Чубенка рідні змогли повернути лише через кілька місяців.