Зеленський підписав закон про захист тих, хто став жертвою репресій з боку окупантів та був у російському полоні

Президент Володимир Зеленський підписав закон про захист тих, хто став жертвою репресій від окупантів та був у російському полонію. Про це голова держави повідомив під час звернення до громадян 18 травня, коли виповнюється 78 років від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму.

«У цей день я підписую закон про соціальний і правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», – заявив Зеленський і одразу підписав документ.

Він пояснив, що цей закон для захисту усіх тих – звичайних мирних людей – хто зазнав репресій від окупантів і хто був захоплений ними у полон. 

«Цей закон, зокрема, і для Нарімана Джеляла, і для багатьох інших, хто у Криму, у своєму рідному домі, позбавлений чужинцями волі. Для тих, хто утримується у тюрмах на півострові і хто вивезений в Росію. Цей закон для рідних і близьких бранців Кремля, в Донецьку, Луганську, і всіх тих районах і в Криму, для всіх, хто зазнав знущань від ворога. Цей закон – це допомога і захист», – повідомив Зеленський під час свого відеозвернення щодо річниці від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Окупанти у Криму затримали 15 кримських татар

У травні 1944 року НКВС провів спецоперацію з примусового видворення з Криму корінного населення. За три дні за межі Криму (в основному, до середньоазійських республік) виселили понад 200 тисяч татар. Понад 30 тисяч з них загинули від голоду і холоду в перший же рік після депортації.

Репресії проводили на підставі «цілком таємної» постанови Держкомітету оборони СРСР видав «Про кримських татар», яка приписувала кримським татарам «масове зрадництво і масовий колабораціонізм».

Від депортації постраждали не тільки кримські татари. У червні 1944 з території півострова примусово виселили греків, болгар і вірмен. У 1943 - 1944 роках депортовані і так звані «малі» народи (переважно кавказькі): чеченці, балкарці, карачаївці, інгуші, ногайці, калмики, курди, турки-месхетинці.

Кримські татари отримали право повернутись на історичну батьківщину лише після розвалу Радянського союзу.

Водночас з часу окупації півострова у 2014 році росіяни в Криму знову практикують незаконні арешти, катування та багаторічні терміни ув'язнення для незгодних, здебільшого кримських татар. Через ризик для життя чимало кримських татар мусили виїхати з окупованого Криму.