Законопроєкт «Про медіа» заточений під регулювання аудіовізуальних медіа й дещо ігнорує інші види – експерт

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Законопроєкт «Про медіа» заточений під регулювання аудіовізуальних медіа й дещо ігнорує інші види – експерт © Українські новини
Роман Головенко пояснив, які види медіа регулює скандальний законопроєкт.

Минулого тижня Верховна Рада України прийняла в першому читанні проєкт закону «Про медіа», який став об’єктом критики дуже різних груп. Дати однозначну оцінку документа загалом неможливо, зазначив медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко та у своїй статті для ZN.UA «Законопроєкт «Про медіа»: набір ризиків і можливостей» пояснив, які медіа регулює законопроєкт.

«Законопроєкт охоплює медіа, які наразі не регулюються в Україні і не мають статусу медіа. Зокрема, це онлайн-видання та медіа-сервіси на замовлення. Крім них, тим же законом, на думку законотворця, мають регулюватися преса, телебачення, радіо (а інформаційні агенції як категорія повинні перейти в статус преси чи онлайну). І в цьому проблема», - пише автор.

Головенко пояснив, що історія розробки цього проєкту охоплює майже десять років. Спершу він задумувався як нова редакція Закону України «Про телерадіомовлення». Чи можна було обійтися простими змінами до цього закону, як зазначив автор, питання дискусійне. За його словами, з одного боку, західний досвід показує, що можна жити за законами, розробленими ще в ХІХ столітті (з подальшими змінами й доповненнями). З іншого — в Україні серед тих, хто закон застосовує, мало хто вміє розглядати його як живий інструмент, не буквально. З часом у профільному комітеті Верховної Ради вирішили включити до сфери дії законопроєкту всі види медіа. Хоча на думку Головенка, базова структура документу все ж виглядає заточеною під регулювання аудіовізуальних медіа й дещо ігнорує інші види. І це один із тих пунктів, який викликає дискусію.

«Водночас очевидно, що онлайн-медіа потребують урегулювання на рівні закону. Тому що наразі вони регулюються лише загальними нормами щодо поширення недостовірної інформації, кримінально караних діянь тощо. Але, зважаючи на їхню зростаючу вагомість, існуючими законодавчими нормами дуже важко вирішити проблеми поширюваної окремими онлайн-виданням неякісної або й шкідливої інформації, участі в тіньовій економіці та іншого. Особливого ж бажання підпадати під регулювання немає ні з боку онлайнів, ні з боку преси», - додав автор.

Законопроєкт «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Водночас у травні 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Законопроєкт має замінити кілька чинних медійних законів.. В ньому пропонується запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ, як от Facebook. Також документ передбачає розширення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі