Автор вказує, що західний істеблішмент, розуміючи реальність загрози, що походить від Росії, сьогодні стоїть перед проблемою пошуку відповіді на ситуацію, що склалася.
"В той час як для України загроза давно перейшла зі сфери гіпотетичної до сфери гранично предметної (з парадигми дискомфорту до парадигми виживання), Захід хоче відповідати, але не виходячи за межі певної "зони комфорту" - психологічної, політичної, соціальної і навіть, частково, філософської/ціннісної. В силу цього відповідь на гібридну загрозу формується таким чином, аби це не завадило розміреному порядку життя. Питання санкцій - найбільш яскравий тому приклад: навіть така неконфліктна дія постійно викликає до життя жваві дискусії про їх необхідність, ефективність та відповідність інтересам Заходу", – йдеться в статті.
"Тому і поточна відповідь Заходу гранично лінійна і передбачувана. Але гірше інше - відповідь неефективна, оскільки, фігурально висловлюючись, боротьба йде в двох абсолютно різних площинах протистояння: поки Росія агресивно і "по-хуліганськи" (тяжіючи саме до "ударів нижче пояса") наступає на боксерському рингу, Захід розігрує складну і обережну класичну партію з підручника з шахів на іншій", – констатує автор.
За словами Горбуліна, сьогодні цю проблему не можуть визнати навіть аналітики західних країн.
"Едвард Лукас, що чудово описує виклики з боку Росії, на питання про те, що ж робити Заходу, міркує в рамках логіки, що знаходиться поза межами справжнього реагування: розповідати про корупцію Путіна, вести позитивну пропаганду російською мовою. Цей шлях лінійних відповідей хороший лише для одного - самозаспокоєння від здійснення хоч якихось дій. Але результату від цього все одно не буде", – підкреслює експерт.
Аналітик зазначає, що подібний "лінійний" дискурс Заходу активно підтримується Кремлем. Російські ЗМІ, за його словами, "постійно переконують західну аудиторію, що найголовніше - "не стати як вони" (Росія) (тобто – не відходити від стандартів свободи слова і демократії).
"Небезпека в тому, що Захід найчастіше готовий прийняти цю логіку, оскільки такий підхід пропонує простий і зрозумілий шлях неефективного, але все ж реагування. При цьому дозволяє мінімізувати внутрішні страждання від того, що може випадково почати вести себе недемократично. В цілому це призводить до наступної логічної проблеми - до кризи моделі захисту", – підсумовує автор.
Детальніше про проблеми захисту Заходу від російської гібридної агресії читайте у статті Володимира Горбуліна ""Цінності суспільства" та "гібридний світ": криза моделі захисту" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".