Європі доведеться рано чи пізно розібратися з владою України - ECOR

Третього січня прохання про надання притулку в Україні від колишнього президента Грузії 3 було відкинуте. Таким чином, зникла остання перешкода для його депортації в рідну країну. Якщо його видадуть Тбілісі, найвірогідніше він стане жертвою показового суду без чесного шансу на захист.

Про це в своїй статті пише експерт аналітичного центру European Council On Foreign Relations Гюстав Грессель, додаючи, що відколи Саакашвілі вступив у союз з президентом України Петром Порошенком, українські чиновники з усіх сил намагалися позбутися нового політичного опонента. Кампанія переслідування в дусі СРСР почалася з того, що його позбавили українського громадянсва (більшість незалежних експертів вважають це рішення незаконним), заборонили повертатися в Україну, а його соратників свавільно арештували.

Український генеральний прокурор Юрій Луценко спробував організувати власний показовий суд над Саакашвілі. Але потім, 13 листопада, відмовився від цього задуму. Офіційно це сталося через слабкі докази, але насправді через тиск з боку ЄС і США.

Грессель визнає, що Саакашвілі "не святий", але кампанія проти нього демонструє те, наскільки апарат безпеки і юстиції знову був втягнутий в брудні ігри політиків. Луценко сам колись став жертвою показового суду в часи режиму Віктора Януковича. Але тепер він діє так само від імені Порошенка.

Поки сага навколо Саакашвілі триває, правлячі партії намагаються зруйнувати найбільш ефективне антикорупційне відомство, яке в України хоч колись було. 6 листопада "БПП" і "Народний фронт" внесли законопроект, який звільняв Артема Ситника з посади голови НАБУ і збільшував політичний контроль над бюро.

"Злочин" Ситника в тому, що він висунув корупційні обвинувачення проти олігархів, радників президента і сина міністра внутрішніх справ. Попри те, що міжнародні спостерігачі вважають розслідування НАБУ надійними, українські судді закрили всі справи бюро. Міжнародний тиск не дозволив Верховній Раді підтирмати законопроект правлячих партій. Але документ нікуди не подівся і він може знову з'явитися, коли Захід відволічеться.

Автор називає його "верхівкою айсберга війни українського істеблішменту проти антикорупційних заходів". Слідчі НАБУ потрапляли під арешт, СБУ обшукувало офіс бюро, а адміністративні постанови використовувалися для того, щоб заблокувати доступ НАБУ до інформації, щоб підозрюваний зміг утекти.

Судова реформа теж під загрозою зриву. 25 із 113 суддів, які були призначені членами нового Верховного суду, не відповідають критеріям. Вони мають підозрілим чином отримане майно чи причетні до справ, які були пов'язані з політичнм переслідуванням чи порушенням прав людини, що підтверджує Європейський суд з прав людини.

Вакансії нового Державного бюро розслідувань, яке повинне забрати у ГПУ повноваження розслідувати корупцію на найвищому рівні влади, були заповнені без належної прозорості. А нові керівники в бюро були обрані серед старих кардрів прокуратури. Крім того, законопроект про антикорупційні суди, який подав Порошенко, не відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії і не забезпечує необхідної незалежності від політиків і чиновинків у сфері юстиції. Електронні декларації державних працівників не призвели до відкриття будь-яких кримінальних розслідувань через те, що "НАЗК, яка має моніторити ці декларації, перебува під контролем олігархів".

Автор зауважує, що восени 2017 року почала зростати кількість атак проти антикорупційних активістів, неурядових організацій і журналістів, які проводять розслідування. Від політично мотивовваних арештів до сфабрикованих доказів, організованих протестів, переслідувань і відкритого залякування - список засобів, які використовуються для підриву слідчих дій, дуже довгий.

"За допомогою цих дій Порошенко дуже швидко розвернув прогрес у встановлені верховенства закону і розділення влади в Україні, якого вдалося досягти пісдя Революції Гідності. Якщо так продовжиться і далі, Україна знову стане квазіавторитарною клептократією, в якій кілька людей при владі будуть використовувати державний апарт для просування приватних інтересів", - йдеться в статті.

З точки зору Європи занепокоєння викликає те, що українські еліти проводять цей порядок денний в той час, як проголошують "проєвропейський" курс, який веде Україну ближче до Європи.

"Але події попередніх кількох місяців демонструють, що з нинішнім політичним класом при владі в України немає європейського майбутнього. Як і в Молдові раніше, особисте збагачення нібито "проєвропейських" політиків лише дискредитує союз, зменшить його вплив і зупинить процес реформ всередині країни. Тому ЄС потрібно діяти зараз, якщо він хоче зберегти довіру до програми Східного партнерства", - додає Грессель.

Поки що дипломатичні протести США, ЄС і МВФ недопустили найгірше. Брюссель не передав Києву черговий транш макрофінансової допомоги. Але це не значить, що Україна не зможе ще більше відступити від правильного курсу, зважаючи на те, що тепер вона може брати позики на фінансових ринках.

ЄС пригрозив призупинити дію безвізового режиму. Але європейські лідери не дуже хочуть втілювати цю погрозу, оскільки вона вдарить більше по простих українцях, а не по корумпованих елітах. Кращим інструментом було б заморозити активи і рахунки окремих українських чиновників, які блокують реформи. Це, на думку автора, послало б чіткий сигнал перед черговими перезидентськими виборами, що нинішні "проєвропейські" еліти зовсім не такі. Більше того, загроза для переобрання Порошенка може виявитися єдиною мовою, яку нинішній український президент розуміє.

Багато європейців соромляться виступити проти українських еліт так відкрито, тому що бояться, що це нашкодить боротьбі України за свою незалежність і суверенітет проти Росії. Але ці вагання, на думку автора, помилкові. Корупція і суверенітет - окремі і не пов'язані питання. Україна заслуговує підтримку її територіальної цілісності, тому що Росія незаконно вторглася і анексувала частини її території. Така поведінка Москви не може бути виправдана чи легалізована через те, що українські чиновники корумповані. Так само, якщо нинішній український уряд не зможе виконати обіцянку побороти корупцію, як того вимагає угода про асоціацію між Україною і ЄС, будуть наслідки не зважаючи на війну проти Росії.

Раніше представник Євросоюзу в Україні Хьюг Мінгареллі вказав на необхідність терміново створити в Україні антикорупційний суд. Дипломат назвав корупцію серйозною хворобою, від якої страждає все українське суспільство. Виходом із ситуації, що склалася, мають стати створення антикорупційного суду і зміцнення незалежності наявних антикорупційних органів.

Як свідчать дані опитування GfK Ukraine на замовлення організації Pact, проведеного в серпні-вересні 2017 року, більшість українців (72%) не бачить прогресу реформування у сфері протидії корупції.