ЄСПЛ розглядає два позови України до Росії у зв'язку з подіями в Криму і на сході країни

На розгляді Європейського суду з прав людини знаходиться два позови від України до Росії у зв'язку з подіями навколо Криму і Донбасу. Інші міжнародні інстанції вимагають попередньої згоди Росії.

"ЄСПЛ на сьогоднішній день два позови: один великий, який включає в себе порушення прав військовослужбовців, журналістів, ми його доповнили економічної частиною", - сказав міністр юстиції України Павло Петренко.

Він пояснив, що близько місяця тому Мін'юст подав у ЄСПЛ до цього позову доповнення, які стосувалися економічної частини вимог.
"Сума - 1 трлн 180 млрд грн. Це ті збитки, які були пораховані за обмеження права користування майном", - сказав він.
За словами Петренка, це комплексне заяву, яка стосується компенсації збитків, завданих державі Україна російською стороною.

"До цієї заяви долучаються і недержавні організації - профспілки, зокрема, і релігійні організації. Доповнення до заяви зараз прийняті ЄСПЛ і проходить процедура попереднього ознайомлення з ними і комунікації", - пояснив міністр.

Він також зазначив, що другий позов до ЄСПЛ стосувався вивезення дітей з території проведення антитерористичної операції (АТО). "Це справа ми теж будемо доводити до кінця, тому що воно для нас важливе з точки зору політичного аспекту. У рамках цієї справи ми будемо вимагати доводити причетність російської сторони до терористичних організацій. У цій справі вже було винесено попереднє рішення, коли Росію зобов'язали повернути дітей на територію України", - сказав Петренко.

Також він нагадав, що ЄСПЛ виніс рішення, в якому встановив незаконність перебування російської армії на території Криму і зобов'язав РФ вивести свої війська. "Вони це рішення не виконали. Але саме це рішення є фундаментом для процесу, зв'язаного з компенсацією збитків", - підкреслив міністр.

Таким чином, як пояснив Петренко, на першому етапі Україна звернулася в ті судові інстанції, які не вимагають попередньої згоди Росії на розгляд. Тому позови знаходяться на розгляді в ЄСПЛ.

Що стосується можливості звернення в Міжнародний кримінальний суд, то, за словами глави українського Мін'юсту, парламенту необхідно якомога швидше ратифікувати Римський статут для можливості звернення в цю міжнародну інстанцію.

"Тоді ми зможемо ставити питання військових злочинів, які відбувалися на території Криму", - сказав Петренко. При цьому він додав: "Ми зі свого боку зробили все. Я прихильник того, щоб дуже швидко ратифікували Римський статут. Поки в міжнародних організаціях є підтримка України, необхідно подати скаргу з тим особам, які причетні до військових злочинів в Криму".

тобто, на першому етапі Мін'юст звернувся в ті судові інстанції, які не потребують згоди другої сторони. "На другому етапі ми почали використовувати організації, які своїми вирішення створюють економічні санкції по відношенню до Росії - це ICAO, морські порти, всесвітня поштова організація", - сказав Петренко.

На наступному етапі, за його словами, Україна буде використовувати національні суди. "Це буде в рамках кримінальних справ, які зараз розслідує Генеральна прокуратура - за тим особам, які причетні до окупації Криму. Це, в першу чергу, російські урядовці, чиновники російського ЧФ, ті, хто фактично порушував наше законодавство під час окупації", - додав він.

"Міжнародні суди - процес тривалий, але іншого варіанту у нас немає. А юридично шанси у нас величезні, тому що всі можливі світові організації і ПАРЄ, і Генасамблея ООН, дали чіткий висновок щодо анексії, окупації Криму. Тобто, зараз необхідно трансформувати це на судові рішення", - підсумував міністр. !zn

Читайте також:

Грузія виграла міждержавний позов до Росії у справі про масової депортації грузинів

Україна оскаржить дії Росії в Криму в міжнародних судах

Яценюк оцінив захоплену Росією власність України в Криму в сотні мільярдів доларів