Рада призначила міністром освіти Андрія Бутенка

Верховна Рада підтримала призначення Андрія Бутенка міністром освіти України. Таке рішення підтримали 264 депутати. Його призначили "пакетно" — не було окремого голосування.

Наслідком кадрових перестановок в уряді стала зміна прем'єр-міністра: Юлія Свириденко пішла з посади, а її місце посів Сергій Корецький.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Замість того, щоб придумати, як перемогти РФ, він придумав, як розколоти країну": Федоров "за" звільнення головкома та глави ГШ

До призначення на посаду Андрій Бутенко очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Він — кандидат історичних наук, доцент, експерт у сфері забезпечення якості вищої освіти. До роботи в агентстві працював у системі середньої та вищої освіти, зокрема був деканом юридичного факультету та проректором з навчально-методичної роботи Європейського університету.

За інформацією джерел ZN.UA, до останнього головним претендентом на посаду міністра освіти вважався чинний перший заступник міністра Микола Трофименко, якого пов'язують із ректорським лобі. На цьому тлі кандидатура Трофименка розглядалася як компромісний варіант і кращий із можливих. Втім, остаточний вибір зробили на користь Андрія Бутенка.

На початку кар'єри Бутенко очолював Координаційну раду молодих юристів при Міністерстві юстиції — консультативно-дорадчий орган, що займався питаннями правової освіти та брав участь у нормотворчій діяльності. Він керував радою як за часів президентства Віктора Януковича, коли Міністерство юстиції очолювала Олена Лукаш, так і після Революції гідності — за міністра Павла Петренка. Публічних заяв Координаційної ради щодо подій Євромайдану чи так званих "диктаторських законів" 16 січня журналісти не виявили.

До складу НАЗЯВО Андрій Бутенко увійшов за результатами конкурсу 2018 року, який супроводжувався гучним скандалом. Під час відбору конкурсна комісія допустила порушення процедури, зокрема Бутенка нібито перевели з квоти представників приватних закладів вищої освіти до квоти роботодавців, що дало йому змогу пройти до складу агентства. Законність конкурсу оскаржували в суді, а його результати стали предметом гострої дискусії в академічному середовищі. Сам Бутенко публічно ці звинувачення не коментував.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українські студенти за кордоном: втрачене покоління чи ресурс відновлення країни?

Із 2019 року обіймав посаду заступника голови НАЗЯВО, а з квітня 2022 року очолює агентство. За цей час НАЗЯВО перейшло на нову модель акредитації освітніх програм, наближену до європейських стандартів. Також агентство запровадило дистанційну акредитацію під час пандемії та повномасштабної війни, оновило правила акредитації програм підготовки докторів філософії (PhD) і почало здійснювати постакредитаційний моніторинг.

Робота Бутенка на чолі НАЗЯВО також супроводжувалася критикою. Зокрема, науковці-розслідувачі стверджували, що його стаття "Рейдерство в Україні, особливості, проблеми" майже на 90% складається із запозичень із праць інших авторів. Сам Бутенко публічно не відповідав на ці звинувачення.

Критики також закидали НАЗЯВО недостатньо рішучу боротьбу з академічною недоброчесністю. Зокрема, агентство критикували через відсутність оперативних рішень у справах щодо можливого плагіату в дисертаціях колишніх міністрів освіти Сергія Шкарлета та Оксена Лісового, а також окремих суддів. Бутенко пояснював це тим, що чинний порядок роботи агентства не дозволяє НАЗЯВО самостійно ініціювати перевірки без відповідних звернень, що стало предметом дискусії щодо ефективності механізмів академічного контролю.

Водночас у своїх публічних виступах Бутенко називав серед ключових проблем української вищої освіти скорочення кількості студентів, багаторічну освітню кризу, інертність університетської системи та значну кількість формальних освітніх програм. Одним із пріоритетів розвитку він називає інтернаціоналізацію освіти, створення спільних програм із європейськими університетами та посилення ролі приватних закладів вищої освіти.

Нагадаємо, що Оксен Лісовий очолював Міністерство освіти і науки з березня 2023 року. За час його роботи міністерство неодноразово критикували через відсутність помітних системних змін у шкільній освіті, суперечливі рішення щодо проведення національного мультипредметного тесту (НМТ), кадрову політику та недостатню комунікацію з освітянською спільнотою. Питання його відставки неодноразово обговорювали у владних колах, однак тоді президент Володимир Зеленський не підтримав зміну керівника МОН, оскільки не бачив достатніх підстав і суспільного запиту на таке рішення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

На фоні зміни уряду «слуга народу» Потураєв заявив про невідкладне складання мандата

Якщо не виходить зіграти в покер, завжди можна зіграти в дурня. Вибори відтермінували. А от Кабмін можна змінити вже зараз. І поки всі обговорюють прізвища міністрів, Давид Арахамія тихо перетворюється на людину, яка збирає парламент, уряд і нову політичну конструкцію під Зеленського.

Про те, як це працює, у статті "Перший уряд Арахамії? Навіщо Банкова переналаштовує важелі влади" пише редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.