Столичне управління охорони культурної спадщини за законом про столицю могло протестувати і зупинити не тільки руйнування будинку архітектора Казанського, а й незаконне знесення та будівництво сотень інших об'єктів. Як правило, управління так і робило, але на нього не зважали.
Про це в інтерв'ю ZN.UA заявив колишній глава столичного управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко.
«Традиційна фраза ДАБКу (Державна архітектурно-будівельна інспекція, яка і видає остаточний дозвіл на будівництво) була така: «Що з того, що немає підпису Кухаренка? Зате є підпис Кучерука ... » Більш того, ми не мали законних підстав впливати на право Держкультурспадщини викидати з національного реєстру пам'яток об'єкти. Так було виключено з реєстру будинок Казанського, чим і прикрився в результаті Целовальник. Спочатку цей реєстр п'ять років склдали, приймаючи наші переліки в годину по чайній ложці (водночас як інвестиції, погодження та забудова йшли семимильними кроками), тепер виключають за бажанням великих чинів», - розповів Р. Кухаренко.
Він нагадав про будівництво на вулиці Пушкінській, 7, де замість триповерхової будівлі почали будувати офісний гігант. «В результаті саме наших заяв будівництво сьогодні нелегітимне. Об'єкт досі висить. «Сітко» (фірма «Сітко-Поділ-Київ» - замовник реставрації будинку архітектора Казанського по вул Сагайдачного, 1.) не хотіла подібного шуму. Хотіли тихо дотиснути. Після того як мене прибрали, почали атакувати Новгородського. Він же відразу написав, що подібні речі знаходяться у юрисдикції центрального органу», - пояснив Р. Кухаренко.
Таким чином, за його словами, Новгородський зняв з себе відповідальність. «Але коли будинок почали зносити, направив туди інспектора, мовляв, на якій підставі дієте? Відразу ж був дзвінок одному з археологів нашого управління з Держкультурспадщини: «Що там Новгородський випендрюються, він що, хоче разом з Кухаренко на нарах сидіти?» Дім знесли. Все стало зрозуміло», - розповів Р. Кухаренко.
Водночас він відзначив, що це вже крайність, властива нинішній команді: «Раніше проблеми вирішували більш цивілізовано. Коли ми опиралися, а список потрібних об'єктів підтискав, управління ліквідовували або реорганізовували. Сім разів! Що це означає? У момент реорганізації я втрачаю право підпису, і з боку міста підписує інший чиновник. Поживанов підписував, Биструшкін ... Будь-який об'єкт».
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Інни Ведерникової «Дорога моя столиця ... - 2».