Україна, як і в 1991 році чи 2004-му, не виконала свого головного домашнього завдання - перейти в режим так званого відкритого доступу, коли влада віддає монополію на прибутки, а до влади прийшли лідери не майбутнього, а вчорашнього, заявив у розмові з DT.UA відомий український історик і публіцист Ярослав Грицак.
За його словами, це сталося у більшості країн Заходу в ХІХ-ХХ століттях, серед азійських "тигрів" - після війни, а також деяких країнах Центрально-Східної Європи - після падіння комунізму. Цей перехід ніде не відбувся добровільно, а під тиском обставин, унаслідок криз, революцій і воєн, наголошує історик.
"Суть таких революцій, як Євромайдан, - дати шанс прийти до влади новому політичному класу, який має волю міняти правила гри. На початку Революції Гідності я казав, що в Україні є три типи політичних лідерів: позавчорашнього дня (Янукович), вчорашнього (Яценюк, Кличко, Тягнибок) і майбутнього (представники Майдану). До влади прийшли лідери не майбутнього, а вчорашнього. Вони молодші, на відміну від Януковича не носять взуття зі страусової шкіри і навіть розмовляють англійською. Але не мають політичної волі перевести Україну в режим відкритого доступу. А без цього годі думати про суттєві зміни", - вважає Грицак.
Нагадаємо, на думку Грицака, Україна вступає у період підвищеної політичної турбулентності і повертається до старої схеми: від кризи до кризи, не встигнувши застрибнути у "вікно можливостей".
Детальніше про події останніх двох років в історичному розрізі читайте у розмові Оксани Загакайло з Ярославом Грицаком: "Путін програв Україну" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".