Війна в Донбасі перед виборами розділила молодь по обидві сторони лінії фронту — The New York Times

Через п'ять років після початку збройного конфлікту на сході України, лінія фронту між урядовими силами і підтримуваними Росією бойовиками стала фактичним кордоном, відрізавши покоління нових виборців від президентських виборів. Лише ті, хто покинув свій дім на сході, щоб жити в районах під контролем уряду, зможуть проголосувати за нового президента України, пише газета The New York Times.

З 2014 року в результаті війни у промислових центрах України, в Донецькій і Луганській областях, загинули понад 13 тисяч осіб.

Настрої з обох сторін стають все більш стабільними. Ті, хто залишились в окупованому Донецьку, часто вважаються в Києві прихильниками Москви, а ті, хто виїхали на контрольовану урядом територію, вважаються зрадниками в своїх рідних містах.

Деякі жителі Донбасу змогли проголосувати на минулих президентських виборах в травні 2014 року, коли президентом обрали Петра Порошенка. Чиновників та виборців залякали бойовики, закривши частину виборчих дільниць, однак багато пунктів для голосування все ж відкрилися. У цьому році на окупованій території не буде можливості проголосувати, і кожен, хто захоче це зробити, має перетнути лінію зіткнення. У них вдома за такі дії можуть бути наслідки.

Україна заявляє, що 35 мільйонів осіб зможуть проголосувати на недільних виборах, але не називає, скільки з цих виборців застрягли в окупованих бойовиками районах або в анексованому Росією Криму, зазначає газета.

В Донецькій і Луганській областях до війни проживало понад 6,5 мільйонів осіб, але статистичні агентства в цьому році оцінили чисельність населення у 3,7 мільйона. У Криму налічується близько двох мільйонів осіб. Ніхто з цих людей не зможе проголосувати у своїх містах та селищах, підкреслює газета.

Нещодавно в окупованому Донецьку лектор читав лекцію про поточну ситуації у Венесуелі, підкреслюючи, як Сполучені Штати шукають і вибирають режими в Західній півкулі. Схоже на те, що президентська кампанія в Києві, де США відіграють значну роль, проходила в іншій країні.

Студент так званого "Донецького національного університету" Максим Калуга, який вивчає міжнародні відносини, підтримує версію бойовиків і сепаратистів, згідно з якою останні президентські вибори в Україні не легітимні через те, що "влада гнобить людей".

Калузі було 16 років, коли російські і підтримувані Росією бойовики захопили адміністративну будівлю в його рідному місті Донецьку – колись людному торговому центрі. Через кілька місяців війна тривала повним ходом. Одного разу вдень його друг мало не загинув, коли під обстріл потрапила автобусна зупинка біля будинку Калуги.

"Це була найстрашніша річ", - каже він.

Виступати за возз'єднання з Україною в Донецьку ризиковано. У Донецьку активістів затримують, катують і звинувачують у сфабрикованих справах за підозрою в тому, що вони є прихильниками українського уряду. Але те, що сприймається як блокада України на сході, також озлобила і налаштувала багатьох проти українського уряду.

Після того, як Росія анексувала Крим в 2014 році, РФ перекинула свої сили сепаратистам на сході України, але не змогла анексувати регіон. З Кремля не було жодних ознак того, що Росія хоче анексувати Донецьк і Луганськ, які є занадто економічно депресивними і не настільки російськомовними, як Крим, пише автор.

На питання, чи може регіон повернутися під владу українського уряду, 21-річний студент сказав, що вони "більше не сумісні".

"Ми сподіваємося приєднатися до Росії або просто зберегти свою ідентичність і стати незалежною державою", - сказав Калуга.

В брудних окопах, які виглядають так, як у Першу світову війну, 20-річний бойовик з позивним Бах, патрулює лінію фронту в 700 метрах від позицій Сил Спеціальних операцій в Донецькій області.

Військові дії припинилися після попередньої мирної угоди в 2015 році, але повністю не закінчилися. Це означає, що тисячі таких, як він, повинні зайняти передові позиції по обидві сторони нескінченного конфлікту.

Бойовик каже, що багато молодих людей на сході сваряться з приводу майбутнього Донецької і Луганської областей.

"Молодь тут розділена", - каже він. "Деякі думають, що у нас немає жодних перспектив, як самостійно, так і як частина Росії, а тільки як частина України. Деякі підтримують "ДНР", але дуже бояться воювати".

У Києві 18-річний Іван, чия сім'я переїхала з Луганська в 2016 році, навчається у приватному ВУЗі. Він сподівається за підсумком вступити в університет за кордоном, щоб вивчати управління сміттєпереробною галуззю, яка в Україні досі залишається туманною перспективою. Його батьки витратили всі свої заощадження на переїзд до Київа.

Життя в невизнаній сепаратистській республіці "закрило б переду нами дуже багато дверей", - сказав Іван, який відмовився називати своє прізвище через страх за долю своїх родичів у Луганську.

Іван хоче проголосувати на майбутніх президентських виборах, тому що переконаний, що одна людина може змінити ситуацію.

"Я вірю, що можу змінити ситуацію", - сказав він. "У кожного громадянина має бути позиція, тому що, якщо ви не прийдете, якщо ви нічого не зробите, нічого не зміниться".

Багато переселенців зі східної України вважають, що через свої прозахідні погляди для них дуже небезпечно приїжджати в регіон навіть просто в гості.

Катерина Савченко працює на радіо в Києві і виступає в театральному колективі, зібраному в основному з переселенців. Вона виїхала з Горлівки 2014 року, але з оптимізмом дивиться на своє майбутнє в Україні.

"Я не бачу там місця для розвитку. З української сторони справи йдуть набагато краще", - сказала вона. "Здорово, що в цій країні у нас є можливість обирати".

Все, що потрібно знати про вибори в Україні в спецтемі ZN.UA Вибори-2019:

• як голосувати переселенцям
• як голосувати не за місцем прописки
• як голосувати за кордоном
• що робити, якщо ви помітили порушення

Вибори президента України відбудуться вже зовсім скоро, до 31 березня залишається трохи менше тижня. Свої кандидатури для участі у виборах висунули 39 кандидатів.