Соціологи Центру Разумкова запитали українців, як слід вчинити владі в ситуації воєнного стану, коли, згідно з Конституцією, жодні вибори неможливі. І переважна більшість (61,6%) висловилася за продовження повноважень чинної Верховної Ради до закінчення воєнного стану, скільки б він не тривав. Про це у статті "Війна і вибори. Яка перемога важливіша?" пише журналістка ZN.UA Інна Ведернікова.
Лише 11,7% опитаних згодні на те, щоб, перервавши воєнний стан, провести скорочену виборчу кампанію і вибори в жовтні 2023 року. Правда, достатньо виявилося й тих, хто засумнівався і не зміг відповісти на це запитання (26,7%).
"Та навіть якщо маятник тих, хто не визначився, хитнеться у бік проведення виборів, це не зробить погоди по всій країні. Більшість виборців не хоче ігрищ", - аналізує Ведернікова.
Показово, що, згідно з березневим опитуванням Центру Разумкова, проведеним на замовлення ZN.UA, половина українців (51%) не довіряє чинному складу парламенту. Не довіряють, але не хочуть міняти? Виходить, що люди просто не бачать можливості обирати новий парламент посеред війни, відзначає журналістка. З чим це може бути пов'язано? Чекають народження нових політсил? Коней не переправі не міняють? Не хочуть бити по ЗСУ, адже під час скасування воєнного стану Україну зможуть покинути чоловіки призовного віку, які давно хотіли б, але поки що не проклали свій «шлях» за кордон? Остерігаються випускати з лампи джина передвиборних чвар?
"Є в суспільства ще один внутрішній тригер, що примушує обережно ставитися до виборів. Як не крути, але розрив воєнного стану та вибори передбачають припинення вогню, а отже якесь умовне перемир'я або мир. Як мінімум, на 61 день, - пояснює Ведернікова. - Тут слід уточнити ключовий юридичний момент, на який послався президент у своїй заяві. Конституція визначає не терміни виборчої кампанії, а тільки дату виборів і термін повноважень парламенту — п'ять років (ст. 76), а також уточнює, що у разі спливання терміну повноважень ВРУ під час дії воєнного або надзвичайного стану він продовжується до першого засідання першої сесії ВРУ, обраної після скасування ВС або НС (ст. 83)".
Далі працює Виборчий кодекс. Якщо для проведення виборів не потрібне окреме рішення про їх призначення (а в нашому випадку не потрібне, бо вибори чергові), ЦВК повідомляє про початок виборчої кампанії не пізніше місяця з дня припинення або скасування ВС або НС (ст. 20). При цьому ст. 136 кодексу уточнює, що виборчий процес чергових виборів депутатів починається за шістдесят днів до дня голосування.
"Що тут важливо? А те, що воєнний стан у нас продовжено до 18 серпня. І якщо влада оголосить вибори до 29 серпня, то вона цілком укладається у позначені законом терміни кампанії, - зазначає Ведернікова. - Але навіть якщо будуть якісь заминки, то легко може внести до закону будь-які необхідні зміни і провести вибори у строк. Тобто річ не у відсутності юридичної можливості, а виключно в рішенні Зеленського".
Безумовно, Зеленський це розуміє і своєю заявою про те, що виборів у розриві воєнного стану не буде, дає сигнал. Але не так українському суспільству, як західним партнерам.
Згідно з даними нашого опитування, 63,9% українців не підтримують проведення прямих переговорів із Росією. Практично стільки ж, скільки не підтримують проведення парламентських виборів до природного закінчення ВС. Люди інтуїтивно відчувають зв'язок і небезпеку? А Зеленський — настрої людей. Оскільки сам ці настрої підтримував, не допускаючи найменшої публічної комунікації про можливі переговори, сказано в матеріалі.
"Але до того, щоб суспільство захвилювалося, добре доклали руку західні медіа", - пише журналістка, пояснюючи, що в останній місяць провідні видання мало не щодня повідомляли, що "війна зайшла в кривавий глухий кут" і переговори стануть "дуже гіркою пігулкою, яку Україні все-таки доведеться проковтнути".
На тлі напруженого очікування контрнаступу ЗСУ і добрих новин про поставки озброєнь секретар РНБО Олексій Данілов констатував: "зараз дуже багато країн приєдналися до кампанії, мета якої — всадити Україну за стіл переговорів". Тобто що відвоюєте під час вирішального контрнаступу, те й ваше?
Більше матеріалів Інни Ведернікової читайте за посиланням.