Вибори після виборів: навіщо у союзниці України розпустили парламент

ZN.UA
Поділитися
Вибори після виборів: навіщо у союзниці України розпустили парламент © Getty Images

Новий прем’єр-міністр Японії Шігеру Ішіба оголосив про розпуск нижньої палати парламенту країни й призначив позачергові вибори на 27 жовтня. Конституція Японії дає главі уряду одноосібне право ухвалювати такі рішення, але подібне, лише за вісім днів після формування Кабінету міністрів, — сталося вперше з часів Другої світової війни. Наслідком цих виборів може стати формування нової політичної реальності в японській політиці й точно — оновлений уряд.

Ліберально-демократична партія (ЛДПЯ), яка протягом останніх 80 років із невеликою перервою перебуває при владі, переживає не найкращі часи. Низка скандалів із використанням коштів на політичну діяльність і зв’язків із Церквою об’єднання (Церквою Муна, що походить із Південної Кореї), завдали шкоди її репутації. Майбутні вибори мають очистити основну політичну силу країни від набутого негативу, повернути довіру виборців і надати поштовх формуванню внутрішньої та зовнішньої політики Японії на наступні чотири роки. Отже, протягом найближчих двох із половиною тижнів наш найбільший партнер у Східній Азії перебуватиме в полоні напружених політичних дебатів і жорсткої передвиборчої боротьби.

Звісно, для України важливо, щоб підтримка Японії зберігалася безвідносно до результатів перегонів. Сьогодні немає підстав вважати, що позиція Японії щодо російської агресії проти України зміниться. По обидва боки політичного спектру є розуміння того, хто винен, хоча й точаться дискусії стосовно відповіді на друге запитання — що робити? Як це часто буває в періоди загострення політичних баталій у демократичних країнах, навіть застарілі й цілком зрозумілі проблеми виносяться певними політичними силами на порядок денний, їм надається перебільшене значення для маніпуляції голосами виборців або дискредитації опонентів. Наразі серед таких питань цілком прогнозовано може бути поновлення переговорного процесу з Росією щодо повернення Північних територій, який від початку не має жодного сенсу, збільшення квот на вилов риби поблизу Сахаліну (питання, яке й без жодної політики вирішується в робочому порядку), а також дозвіл родичам колишніх мешканців окупованих Північних територій відвідувати могили похованих там предків (очевидна підла спекуляція росіян, які заборонили такі відвідування). У японському суспільстві є маргінальний, але досить активний прошарок проросійських політиків і підприємців, котрі, як варто очікувати, саме зараз спробують узяти реванш за політику уряду Фуміо Кішіди протягом 2022–2024 років.

І все ж таки в центрі уваги виборців перебуватимуть переважно внутрішньополітичні питання. Шігеру Ішіба обрав тактику надзвичайно обережного формулювання позиції ЛДПЯ стосовно вкрай актуальних економічних питань, а також досить дивної, як для українців, проблеми збереження дошлюбних прізвищ парами, які беруть шлюб. Японія — єдина країна у світі, де шлюб вимагає прийняття спільного прізвища — чоловіка (так стається у 95% випадків) або дружини (5%). Дослідження показали, що якщо цієї ситуації не змінити, то за 500 років усі японці матимуть одне й те саме, нині найпоширеніше, прізвище — Сато. Здавалося б, досить просте питання викликає бурхливі дискусії: які прізвища будуть у дітей і чи не призведе це до плутанини в майбутньому.

Стосовно економічної політики нового уряду можна сказати лише те, що в період до виборів жодних радикальних змін не відбудеться. Водночас цілком прогнозовано активізувалися різноманітні робочі групи за участю підприємців, політиків і університетської професури, які намагаються донести до потенційних членів парламенту та урядовців пропозиції щодо пожвавлення економіки, яка вже протягом десятиліть перебуває у стані фактичної стагнації. Зростання ВВП коливається в районі одного відсотка, збільшення реальних доходів населення майже відразу нівелюється інфляцією, торговельний баланс навіть за послабленої єни не сприяє ринковому оптимізму.

Підприємці вимагають зменшення податкового тягаря (в Японії він вимірюється у 55%), відкриття країни для іноземної робочої сили, впровадження цифрових технологій (відбувається дуже повільно), стимуляції інвестицій. Наразі виходить так, що тисячі японських компаній активно створюють виробництва й робочі місця за кордоном (зокрема в США, Великій Британії, Китаї), де сприятливіший податковий клімат, а тим часом Німеччина посунула Японію на четверте місце у світі за рівнем ВВП. Досить помітною стала також дискусія стосовно традиційної виробничої культури Японії, яка передбачає, що керівні посади обіймають ветерани компаній, а молодь має працювати овертайм, щоб отримати вищу зарплату й посаду, що призводить до вигоряння й депресії. Цілком імовірно, що молоде покоління японських політиків, які прийдуть до парламенту внаслідок виборів, ухвалять урешті-решт необхідні рішення.

На думку японських експертів, у період передвиборчої боротьби Шігеру Ішіба цілком свідомо залишив без детального висвітлення питання безпеки, які, з огляду на його та інших членів уряду досвід роботи міністрами оборони, мали б бути серед центральних. Насамперед причина ховається в необхідності пошуку ресурсів для обіцяного збільшення витрат на оборону до 2% ВВП, урахування результатів виборів у США перед тим, як перейти до детального обговорення з ключовим союзником і гарантом безпеки напрацьованих раніше пропозицій щодо зміцнення системи безпеки у Східній Азії та Індо-Тихоокеанському регіоні, поновлення на порядку денному обговорення змін до Конституції. Крім того, глава уряду має діяти обережно з огляду на досить чутливі історично обумовлені питання у відносинах із Південною Кореєю і Китаєм, які Шінзо Абе вирішував колись виключно з радикальних позицій.

Частиною японської політичної культури є повага до опонента. Під час перегонів і дебатів сторони можуть досить жорстко критикувати одна одну, але практично ніколи не переходять на особистості. Кожна зі сторін розуміє, що використовує схожі методи впливу на виборців, тому варто зосередитися на змісті, а не формі представлення своєї позиції. Так само варто очікувати, що після виборів непримиренні опоненти потиснуть один одному руки й далі працюватимуть у коаліції. Так сталося, наприклад, під час виборів голови ЛДПЯ, коли переможець Шігеру Ішіба запропонував високі посади в партійних структурах та в уряді своїм опонентам. Четверо з п’ятьох погодилися, лише одна пані Такаїчі, колишній міністр економічної безпеки, відмовилася. Інша можливість, яка є цілком нормальним явищем, — це співпраця з частиною опозиції, обмін підтримкою в певних округах тощо.

Додатковим чинником є те, що вибори до верхньої палати парламенту — Палати радників (її не можна розпустити) відбудуться наступного року, й там також очікується безкомпромісна боротьба. У японському політичному повітрі пахне змінами. Питання в тому, наскільки вони будуть радикальними й сумісними з традиційним японським баченням, що у світі має панувати гармонія. Старовинна назва Японії — Ямато — складається з двох ієрогліфів, які означають «великий / важливий / цінний» і «гармонія / мир / спокій». Виборці Країни вранішнього Сонця зможуть поновити цю легендарну велику гармонію у політичному житті вже 27 жовтня.

 

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі