В ЄС проаналізували скасовану статтю про незаконне збагачення

27 лютого, 2019, 22:31 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Антикорупційна ініціатива EUACI - найбільша програма технічної допомоги ЄС у боротьбі з корупцією в Україні зробила аналіз скасованої статті про незаконне збагачення.

В ЄС проаналізували скасовану статтю про незаконне збагачення
КСУ одним махом "поховав" 65 кримінальних справ про незаконне збагачення © КСУ / Facebook

В Європейському союзі зробили аналіз скасованої статті про незаконне збагачення, яку Конституційний суд України оголосив такою, що порушує Конституцію. Чи це так?

Антикорупційна ініціатива EUACI - найбільша програма технічної допомоги ЄС у боротьбі з корупцією в Україні - опублікувала висновок про конституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку скасував Конституційний суд.

"Загальним зауваженням до аргументів у конституційному поданні є їх загальний характер", - йдеться у висновку, передає Європейська правда.

У конституційному поданні від 12 грудня 2017 стверджується, що частина 1 статті 368-2 Кримінального кодексу України (КК) суперечить таким конституційним принципам, як захист від самозвинувачення, презумпція невинуватості, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип "non bis in idem" і принцип відсутності зворотної сили в часі.

Конституційний суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобовязує самого підозрюваного довести законність його статків. Ці аргументи спростовуєEUACI.

"У конституційному поданні не досліджуються сутність та релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики. Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності й, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, що був би сумісний з конституційними вимогами", - сказано в документі.

У конституційному поданні, зокрема, стверджується, що стаття 368-2 КК порушує право особи вважатися невинною, оскільки перекладає тягар доказування зі сторони обвинувачення на обвинуваченого.

"З конкретного формулювання злочину незаконного збагачення в Україні та судової практики ЄСПЛ і конституційних судів інших держав випливає, що стаття 368-2 КК не передбачає будь-якого перекладання тягаря доказування і, таким чином, не порушує презумпцію невинуватості", - зазначають у EUACI.

У конституційному поданні також стверджується, що визначення незаконного збагачення порушує свободу від самозвинувачення – конституційне право, передбачене статтею 63 Конституції України.

"По-перше, стаття 368-2 КК не вимагає від обвинуваченого надавати будь-які пояснення і не зобов'язує в прямій формі обвинуваченого надавати інформацію. Підсудний має право, але не зобов'язаний надавати пояснення щодо походження активів, про незаконність яких стверджує обвинувачення. Положення Кримінального кодексу як таке не встановлює будь-якого тягаря доведення щодо надання доказів. Це регламентується виключно правилами кримінального провадження", - йдеться у документі.

Беручи до уваги те, що стаття 368-2 КК України не передбачає перекладання тягаря доказування, а також не змушує обвинуваченого до самозвинувачення у кримінальній справі, пов'язаній із незаконним збагаченням, то, таким чином, вона також не впливає негативним чином на гарантії справедливого судового розгляду, пояснюють в EUACI.

"На думку авторів висновку amicus curiae, згаданий елемент незаконного збагачення – збільшення активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами – достатньо чітко проглядається з формулювання частини 1 статті 368-2 КК: це положення може тлумачитися як таке, що передбачає настання кримінальної відповідальності, лише тоді, коли доведено, що збільшення активів у значному розмірі не могло статися з використанням законних доходів", - зазначається у висновку.

На думку авторів висновку amicus curiae, основна ідея криміналізації незаконного збагачення полягає в тому, щоб усунути вимогу щодо доведення зв'язку між діями державної посадової особи та вигодою, надалі отриманою за такі дії.

"Це означає, що брак доказів на користь обґрунтованого збільшення активів становить достатню ознаку для виникнення кримінальної відповідальності. Кримінальне переслідування за незаконне збагачення не потребує одночасного переслідування за предикатний злочин, тобто для того, щоб у межах останнього положення настала кримінальна відповідальність, потребується лише відсутність обґрунтування суттєвого збільшення активів, а не вчинення обвинуваченим інших конкретних злочинів чи правопорушень", - кажуть автори.

"Статтю 368-2 КК слід тлумачити в світлі інших положень КК, що встановлює загальні правила застосування кримінального права в часі. За результатами такого тлумачення немає підстав стверджувати, що визначення незаконного збагачення передбачає застосування закону зі зворотною силою", - аргументують в EUACI.

Нагадаємо, 26 лютого українські ЗМІ повідомили, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. КСУ визнав статтю 368-2 неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинності. Рішення було винесено на закритому засіданні Великої палати КСУ. Суддя КСУ Сергій Головатий не підтримав рішення.

Подання до КСУ щодо конституційності статті про незаконне збагачення 12 грудня 2017 року подали 59 народних депутатів – членів фракцій "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", "Радикальної партії Олега Ляшка". "Опозиційного блоку" та груп "Відродження" і "Воля народу". Їх інтереси в суді представляв депутат від "Народного фронту" Павло Пинзеник.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили в 2015 році в рамках виконання Плану дій з візової лібералізації ЄС. Ця вимога також було включено в меморандум співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Ст. 368-2 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 2 до 10 років з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.

НАБУ розслідує понад 60 кримінальних проваджень за статтею про незаконне збагачення. Повідомлення про підозру за ст. 368-2 вручені екс-керівнику ДФС Мирославу Продану першому заступнику голови СБУ Павлу Демчині, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-співробітнику ГПУ Дмитру Сусу, екс-прокурору сил АТО Костянтину Кулику, голові Держаудиту Лідії Гавриловій. Також зареєстровано кримінальні провадження щодо народних депутатів Вадима Рабіновича, Олега Ляшка, Євгена Дейдея, Максима Полякова та інших політиків і посадових осіб.

По матерiалам: DT.UA / Підготував/ла : Кругленко Александрина
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК