Україні перспективніше подавати позови проти РФ до міжнародних арбітражів, ніж до ЄСПЛ

Домогтися від Москви виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за нинішньої внутрішньополітичної ситуації в Росії практично неможливо, оскільки в Європейській конвенції з прав людини не передбачено обов'язковість виконання рішення ЄСПЛ щодо однієї країни в інших державах – членах Ради Європи.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Володимир Кравченко. Посилаючись на думку опитаних DT.UA юристів-міжнародників, оглядач робить висновок, що відмова РФ виконувати вердикт ЄСПЛ про виплату 1,866 млрд євро компенсації колишнім акціонерам ЮКОСу з великою ймовірністю не буде мати жодних наслідків – ані юридичних, ані майнових, ані політичних.

"Обов'язкова сила рішень ЄСПЛ - невід'ємна складова ефективності системи. Однак не слід випускати з уваги той факт, що самі держави-учасники Європейської конвенції з прав людини забезпечують ефективне виконання постанов і рішень ЄСПЛ. Інакше кажучи, у Конвенції немає процедури примусового виконання рішень ЄСПЛ, у тому числі й для Росії", - наводить автор думку члена Адвокатського об'єднання ENGARDE Ірини Шевчук.

Партнер з юридичних питань компанії Grant Thornton Олександр Малиновський, в свою чергу, в коментарі DT.UA звернув увагу на те, що в Європейської конвенції з прав людини не передбачено обов'язковість виконання рішень ЄСПЛ щодо однієї країни в інших державах - членах Ради Європи. Цим його вердикти відрізняються від рішень міжнародних арбітражних судів, постанови яких є обов'язковими до виконання на території держав – учасників Нью-Йоркської конвенції 1958 р. про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень.

Так, швейцарська компанія Noga SA, використовуючи вердикт Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, зуміла домогтися арешту майна РФ за кордоном, у той час як самі акціонери ЮКОСА в 2015 році змогли за рішенням міжнародного арбітражного суду (під егідою Постійної палати третейського суду в Гаазі), домогтися арешту зарубіжних російських активів для виплати їм 50 млрд доларів.

"Оскільки Нью-Йоркська конвенція, учасницями якої є і Україна, і Росія, встановлює механізм обов'язкового виконання рішення міжнародних арбітражних судів іноземними державами, для Києва більш перспективно подавати позови проти Росії в міжнародні арбітражі", - підсумовує Кравченко, уточнюючи, що ігнорувати Страсбурзький суд при в жодному разі не слід.

За словами оглядача, фактична відмова Москви виконувати рішення ЄСПЛ у справі ЮКОСу важлива для України в контексті того, що в даний момент там знаходиться п'ять позовів проти РФ, що стосуються російської агресії, поданих українським Мін'юстом (там же повідомили про підготовку до подачі шостого позову).

"Не викликає сумнівів, що в разі винесення ЄСПЛ рішень проти Росії стосовно них у РФ буде задіяний механізм, аналогічний задіяному у справі ЮКОСу. Дуже висока ймовірність, що КС РФ прийматиме постанови, щоб не виконувати вердиктів ЄСПЛ в Росії", - резюмує Олександр Малиновський.

Нагадаємо, 19 січня Конституційний суд РФ дозволив російським владі не виконувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про виплати колишнім акціонерам ЮКОСу більше 1,8 млрд євро компенсації.

Детальніше про відмову Москви виконувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про виплату колишнім акціонерам нафтової компанії ЮКОС компенсації в розмірі 1,866 млрд євро читайте в статті Володимира Кравченка "Страсбурзький рахунок" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".