Невміння адаптуватися під запити аудиторії призводить до втрати інтересу Європи до ситуації в Україні.
Український виступ на Мюнхенській конференції з питань безпеки показав, що українське керівництво продовжує ту ж лінію, яку почало в 2014 році. Однак за цей час глобальні і регіональні загрози змінилися, а разом з ними варто адаптувати і український зовнішньополітичний порядок денний. Про це пише науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко у своєму матеріалі на DT.UA.
"Важливо підкреслювати не тільки унікальність, але й універсальність наших проблем і завдань. Адже добре проілюстрована універсальність і включеність в контексти дає більше ефекту, ніж навіть вдало артикульована унікальність", – пише Сушко.
Автор зазначає, що існує цілий ряд тем, у контексті яких можна просувати тези української зовнішньої політики. Серед них можуть бути питання оборони і реформування армії, а також протистояння держави й громадянського суспільства інформаційним атакам Росії. Крім того, важливою темою, на тлі міграційного кризи в Європі, може бути адаптація внутрішніх переселенців.