Рівень безпеки прибережних держав Чорного та Азовського морів і баланс інтересів у регіоні прямо залежать від дотримання принципу свободи навігації в цих водах та відкритості Чорного моря (а в майбутньому - й Азовського моря) для військових суден нечорноморських держав. А захист інтересів та відстоювання своїх прав в акваторіях Чорного і Азовського морів Україною та іншими прибережними державами потребує нарощування військових спроможностей і активної багаторівневої політики із перешкоджання монополізації РФ акваторії двох морів. Ефективність такої політики прямо залежить від кількості регіональних і позарегіональних держав, зацікавлених у відкритості цих морів, та об'єднання їхніх зусиль.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Олена Снігир, провідний спеціаліст Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України ім. Г.Удовенка, кандидат політичних наук. За її словами, акваторія Чорного та Азовського морів для РФ - не просто значимий плацдарм для поглиблення стратегічної присутності в Середземноморському регіоні, на Близькому Сході, в Північній Африці. У цих водах склалися практично ідеальні умови для реалізації російської морської політики - вакуум безпеки, конфліктність, російська військова перевага. Москва не бачить причин і перешкод, які б завадили їй повністю перетворити ці акваторії на сферу російського домінування - економічного, політичного та військового.
"Як і в Арктиці та на Далекому Сході, РФ аргументує свою агресію й незаконну анексію Криму "історичною приналежністю" цих територій до Росії та закладає принцип "історичних внутрішніх вод" для Азовського моря у правове поле українсько-російських відносин, а з іншого боку - з допомогою військової сили закріплює ситуацію з Кримом у міжнародному політичному полі як таку, що фактично склалася, - зазначає експерт. - Ідеальною моделлю морської взаємодії з прибережними державами Азово-Чорноморської акваторії Росія, вочевидь, бачить каспійську модель закритого моря з широкими можливостями для власного впливу. Поки що такий сценарій залишається лише в межах запланованого, однак уже тепер РФ всіма можливими й часто нелегальними засобами робить ці води незручними для навігації кораблів як чорноморських держав, так і держав поза межами регіону".
Автор підкреслює, що досвід морської політики РФ переконливо свідчить, що поняття добросусідства та договірних відносин для Москви нічого не важать, а отже, як Україна сьогодні, так жодна інша прибережна держава в Чорному морі в майбутньому не матиме гарантій дотримання Росією домовленостей у межах договірно-правових відносин. Якщо тільки такі домовленості не будуть складені на кшталт Каспійської конвенції.
Детальніше про морську експансію РФ читайте у матеріалі Олени Снігир "Морські вузли Росії" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".