Діючи з позиції слабкої держави, Україна не може собі дозволити програвати міжнародні суди. Оскільки їх рішення, а також інституціональні та юридичні практики в євроатлантичному просторі є майже найсильнішим аргументом і інструментом Києва підтримки консолідованої позиції країн ЄС з протидії російської агресії. Інші вагомі зовнішньополітичні аргументи Україна мала б за умови перетворення в регіональну державу хоча б середнього рівня, що можливо лише за рахунок внутрішніх трансформацій. Але це вже питання для іншого обговорення.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Олена Снігир, провідний спеціаліст Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України ім. Г.Удовенка. За її словами, поки що Україна шукає додаткові аргументи для партнерів, щоб переконати, що агресивна російська політика шкодить і їх інтересам і вже зараз перетворюється для них у все більшу загрозу.
"І у цьому нам допомагає своїми діями сама Росія. Складається враження, що Москва поспішає, тільки не до кінця зрозуміло, що насправді робить її такою нетерплячою - чи то запах крові й побоювання через те, що може втратити швидкоплинні можливості, чи то якась внутрішня причина. Хай там як, але ми не маємо розраховувати на можливу помилку Росії, ми повинні концентруватися на тому, як зміцнюватися самим", - зазначає експерт.
Детальніше про наслідки Керченської кризи читайте в статті Олени Снігир "Наввипередки з міжнародним правом" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".