За словами Гриценка, такі ініціативи вперше були прописані в 2003 році при Кучмі в законі "Про основи національної безпеки". Автором того законопроекту був Янукович В.Ф.
"На папері все це було з 2003 року, потім воно зникало, але питання чи йде країна ( в ЄС та НАТО - ред.) - залежить від дій. Якби за період з 2003 по 2018 був суд у нас такий хоча б як у Словенії чи в Чехії, коли бідний, як і багатий, захищений, то це був би жирний плюс на шляху до Європи. Якби у нас вибори проходили швидко і спокійно, без цих всіх фейків, без "охендовських" і "ківалових", коли рахується все це в судах і закінчується потім майданом, це був би ще один жирний плюс. Якби у нас не було олігархату, а були рівні умови для ведення бізнесу,це був би ще один жирний плюс на шляху до ЄС, і ми вже були б там", - зазначив політик.
Гриценко також озвучив свою позицію щодо багатовекторності політики України. На його думку, у зовншіній політиці не має бути двовекторності. В цьому сенсі має бути чіткий вектор в тому напрямку, де захищені права, свободи, власність людини. Стратегічний орієнтир України має бути - на західні держави.
"Це стратегічний напрямок, я його буду відстоювати. Точно не треба нам йти в стандартах захисту прав людини, захисту свобод, в тому, що називається російський напрямок, це точно абсолютно. При тому, що колись настане мир, відновляться стосунки, і ми знову будемо торгувати з Росією. Це буде не сьогодні і не завтра. А колись, коли Росія забере свої війська і залишить нас в спокої. Але ми не підемо тими стандартами і свободи слова, і захисту власності, захисту прав, і свободи зібрань, цінностей людини, які зараз в нинішній Росії. Це точно. Я точно не поведу туди український народ", - пояснив Гриценко.
Нагадаємо, Петро Порошенко підготував поправки до Конституції щодо вступу Української держави до Європейського союзу та Північноатлантичного альянсу. Він має намір подати їх на розгляд парламенту з початком осінньої сесії Верховної Ради.