Україна і Туреччина стануть на заваді амбіціям Кремля в Чорному морі – Atlantic Council

Туреччина і Україна разом контролюють 71% узбережжя Чорного моря. Тож не дивно, що вони і раніше співпрацювали у вирішенні регіональних проблеми. Але їхня природно дружні відносини в основному ґрунтувалися на ситуативній необхідності вирішувати нагальні питання. Тепер же, коли Росія окупувала Крим, розв'язала війну в Донбасі і вторглася в Сирію, українсько-турецькі відносини отримали потужний поштовх до розвитку.

Про це в статті для Atlantic Council пише експерт Hudson Institute Ханна Тоборн. Вона звертає увагу, що дипломатичні і торговельні зусилля Туреччини на чолі з Раджепом Таїпом Ердоганом зосередилися на двох ключових областях. По-перше, Туреччина як наступник останнього ісламського халіфату намагається стати лідером на Близькому Сході. А по-друге вона продовжує працювати над втіленням своєї мрії про європейську інтеграцію. Тим часом інтереси української зовнішньої політики балансують між бажанням зблизитися з Європою і глибокими зв'язками з Росією, які стають все більш обтяжливими.

Ні Туреччина, ні Україна раніше не працювали над посиленням торговельних зв'язків. Обидві країни були більш зацікавленими в торгівлі з Росією, якій вони пропонували фактично однакові товари.

На додачу, у Москви були більш цікаві пропозиції для Анкари, ніж у неорганізованого Києва. Коли Росія переживала економічний бум на початку 2000-х років через зростання цін на нафту, турецькі будівельні компанії взялися нарощувати діяльність на російському ринку, зокрема в тюркськомовних регіонах РФ. Крім того, російсько-турецькому зближенню сприяло зростання потреб Анкари в енергоносіях.

Однак останнім часом, ці відносини різко зіпсувалися через агресивну поведінку Кремля. Анексія Криму і переслідування кримських татар не пройшли повз увагу Туреччини. Однак остаточно російсько-турецькі відносини зіпсувалися після збиття в турецькому небі російського Су-24.

Тож тепер для Туреччини і України конфронтація з Росією стала об'єднуючим фактором так само, як і необхідність у нових ринках, якими можна було б замінити російський. Київ і Анкара тепер намагаються швидко збудувати міцні двосторонні відносини на основі тих, які у них вже були. Президент Петро Порошенко на початку березня два дні пробув у турецькій столиці, де взяв участь у засіданні "Турецько-української ради стратегічної співпраці", яка була створена в 2011 році. Завдяки їй країни змогли наростити торгівлю і скасувати візовий режим.

Автор також звертає увагу, що невдовзі після візиту Порошенка турецька делегація прибула в Україну. Тепер країни планують співпрацювати у розробці реактивних двигунів, радарів, військових технологій зв'язку з навігації.

Спільна декларація Порошенка і Ердогана 9 березня підтвердила підвищену увагу країн до співпраці у питанні безпеки в Чорноморському регіоні. Експерт зауважує, що турецька стурбованість в цьому полі в інтересах України.

"Обидві країни хочуть показати Путіну, що, попри російську окупацію Криму, вони докладуть зусиль, щоб Чорне море не перетворилося на російське озеро", - йдеться в статті.

Раніше повідомлялося, що Україна і Туреччина об'єднають зусилля для деокупації Криму. Питання анексії українського півострова Росією було одним з ключових під час переговорів глав двох держав у вузькому форматі, так і під час П'ятого засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Турецькою Республікою.

Крім того, Україна і Туреччина мають намір розширити співпрацю у сфері поставок газу. Зв'язки України та Туреччини зміцнюються на тлі різкого погіршення російсько-турецьких відносин. Вони остаточно зіпсувалися після того, як 24 листопада 2015 року турецькі винищувачі збили російський літак Су-24, що бомбардував прикордонні райони в Сирії і при цьому порушив повітряний простір Туреччини. У той же день президент Росії Володимир Путін назвав цей інцидент "ударом у спину", який завдали "прихильники тероризму".

Більше про нові турецько-українські відносини читайте в статті Володимира Кравченка для ZN.UA "Україна - Туреччина: союз ситуативний, а не стратегічний".