Українці вважають, що за Зеленського боротьба з корупцією погіршилася – соціолог

За два з половиною роки президентства Володимира Зеленського найважливішими та нагальними для українців залишаються антикорупційна (59%) та медична (54%) реформи. Першочерговість цих політик не змінилася із 2019 року, зазначає політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

І якщо у сфері охорони здоров'я українці не бачать особливих змін, то у сфері боротьби з корупцією, на їхню думку, ситуація погіршилася.

«Громадяни не побачили суттєвих досягнень влади на обох напрямках: якщо про успішність реформи охорони здоров'я заявляли 9% і в грудні 2019-го, і в серпні 2021-го, то оцінка успішності дій у боротьбі з корупцією впала з 10 до 5%», - пояснює соціолог.

По-друге, є група питань, що свідчать про зростання тривожності громадян. Вимога зайнятися реформою освіти (23%) може бути зумовлена тими недоліками, що проявилися під час «дистанційки».

Запит на земельну реформу (26%), посилення обороноздатності (26%), реформу енергетики (21%) свідчить про те, що громадяни сумніваються у компетентності влади впоратися з такими викликами, як необхідність захистити країну, уникнути кризи в опалювальний сезон, щоб не було злиднів за рекордних врожаїв, вважають соціологи.

Справжня особливість – зростання запиту на конституційну реформу: з 5% у грудні 2019-го до 15% у серпні 2021-го. Більшість тих, хто вважає, що Конституцію треба міняти, також бачить президента двигуном реформ (ті самі 45%, які покладають відповідальність за їхню реалізацію не на уряд, а на президента).

«Можна припустити, що це невелика, але консолідована група прихильників президентської республіки. І в ній представлені виборці різних політичних лідерів, які в умовах кризи очікують наведення ладу залізною рукою», - зазначає він.

До деяких реформ українці помітно «охолонули»: це пенсійна реформа (з 46 до 38%), реформа органів правопорядку (з 37 до 29%), реформа децентралізації та регіонального розвитку (з 14 до 8%).

Серед тих, хто обрав пенсійну реформу, значно більше опитаних, які вважають, що нова влада проводить реформи без урахування думки людей і що реформи погіршують умови життя. Це переважно люди пенсійного віку – 60 років та старше, для яких реформа – це про підвищення пенсій та доступність ліків.

«На тлі цьогорічної інфляції такі настрої цілком зрозумілі», - коментує Бурковський.

А зниження уваги до реформ правоохоронної системи та децентралізації пояснюється загостренням інших питань та відсутністю прогресу у ключових, на думку українців, реформах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Лише третина українців вважає нинішню владу «ефективними реформаторами» – соціолог

Щоб поповнити ресурс народного терпіння, владі доведеться або нарешті показати результативність своїх реформаторських зусиль, або поліпшити добробут тих, хто нині у скрутному становищі. Роздача «тисячі за вакцинацію» ніби підказує, що на думці в уряду. А ось дослідження свідчать, що українці чекають від президента і його команди не дармового хліба і не дешевих видовищ. Подробиці у матеріалі Петра Бурковського ««Яких ще реформ» бракує українцям?» у ZN.UA.