"Українці варті змін": повний текст виступу президента Литви у Верховній Раді

Президент Литви Ґітанас Науседа в рамках свого дипломатичного візиту в Україну виступив з промовою у Верховній Раді.

Повний текст промови президента Литви:

[Перша частина промови була виголошена українською]

Дорогі брати і сестри українці, я прибув до вашої країни зі звісткою дружби та співпраці. Звертаюся до вас давньою і достойною мовою, яку довго переслідували і знищували. Однак не знищили. Сподіваюся, що слова, які я сьогодні скажу, допоможуть нам прокласти шляхи до спільного майбутнього.

Ми завжди зможемо спиратися на своє спільне минуле. 30 років тому, коли Литва боронила свою свободу під час кривавих січневих подій, українські добровольці поспішали на допомогу пліч-о-пліч із героями нашої свободи. І ми литовці кожного разу були поруч, коли народ України ставав на захист своєї гідності.

Багато століть до того ми були поряд один з одним і навіть мали спільну державу. Ми торгували, вели культурний обмін, чинили опір спільному ворогу. Наші народи разом захищали дорогі для європейської цивілізації вартості – пошану до верховенства права, свободу людини і демократію.

Литовсько-українську спільність проявлено в спільних героях. Невипадково саме тут у Києві спочив переможець битви під Оршею Костянтин Острозький, а в Острозі – герой Хотина Ян Кароль Ходкевич.

І хоча минуло сім років з початку військової агресії, яка зруйнувала міжнародний лад та злагоду Європи, ми, литовці, далі твердо кажемо: “Крим – це Україна”. Ми суворо засуджуємо незаконні дії Росії, виступаємо за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також вітаємо ініціативу Києва зі створення міжнародної Кримської платформи.

[Далі президент Литви продовжив литовською]

Любий народе України, Литва бачить зусилля України у прямуванні до політичного розв’язання конфлікту в Донбасі.  Ми недвозначно закликаємо Росію та нею підсилені угрупування невідкладно виконати умови Мінських угод. Санкції проти Росії мусять діяти доти, доки вона не залишить незаконно зайнятих територій України. Не сумніваємося, що міцній Україні місце в міцній Європі. Щиро тішимося за цивілізаційний вибір України прямувати до європейської та євроатлантичної інтеграції, як затверджено в Конституції держави. Литва завжди підтримувала вас на шляху до Європейського союзу й НАТО. Ми знаємо краще, як будь-хто інший, що на вас чекають важкі випробування та готові поділитися досвідом. Моя країна не стала б членом Європейського союзу й НАТО, якби не намір [Литви] досягати спільних політичних цілей. Ми переконалися, що будь-якій  країні, яка домагається змін, необхідний діалог  із громадянським суспільство. Прагнучи членства у Європейському союзі, не забувайте, що успіх реформ потрібен перш за все для забезпечення добробуту населення та стабільності самої держави. Сподіваюся, що на Конференції з питань українських реформ, яка відбудеться в липні у Вільнюсі, безпосередньо почути, що представники влади громадянського суспільства та підприємці України, міжнародні партнери і експерти думають про майбутнє вашої країни.  Підприємці моєї країни також чекають із нетерпінням на можливість долучитися до створення добробуту в Україні. Литва прагне розвивати зв’язки з Україною в галузі телекомунікацій, інформаційних технологій  та інновацій. Я вірю, що чим щільніша взаємодія між нашими країнами у творенні цифрової економіки могла б відкрити корисні можливості для розвитку української промисловості, підприємств та для громадян. Я впевнений, що цьогорічний Литовсько-Економічний форум стане ще однією нагодою зміцнити наявні й створити нові зв’язки. Хоч ми зараз і потерпаємо від тимчасових ускладнень, зумовлених пандемією коронавірусу, я вірю, що кризу ми подолаємо за допомогою масового щеплення. Тому, я особисто домагаюся, щоб лідери Європейського союзу домовилися щодо солідарного механізму розподілу вакцин з країн Східного партнерства.

Шановні, дозвольте мені додати кілька слів про спільні турботи, які нам накинула небезпечна Білоруська атомна електростанція. Будівельник електростанції – Росія – не лише піддала ризику здоров’я жителів регіону, але й намагається використати проєкт електростанції для розширення свого впливу. Зростаюча крихкість Білорусі означає пряму загрозу для інтересів не лише Литви, але й  України. Тому сьогодні хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн партії стосовно білоруської АЕС та не купувати електроенергію, вироблену в Острівці.

З великими надіями ми дивимося й на проєкт синхронізації країн Балтії з електричними мережами континентальної Європи. З погляду Литви, кожній державі нашого регіону, яка намагається зменшити вплив Росії, необхідно зміцнювати енергетичну незалежність. Скажу відверто: вчасні інвестиції дозволили Литві зменшити пряму загрозу, яку несуть такі  нові енергетичні російські проєкти, як трубопровід «Північний потік – 2». Тому тішимося, чуючи, що й Україна має намір попрямувати шляхом синхронізувати електричних мереж із континентальною Європою .

Дорогі мої, століття спільної історії навчили литовців шанувати волелюбний український народ та високо цінити ваш незалежний характер. Сьогодні ми з великою радістю спостерігаємо відновлення і відродження вашої країни. Достойної і знаючої цінність європейської держави. Литва може вам допомогти на шляху реформ та обов’язково робитиме це в майбутньому. Український народ вартий змін, сповнених надією… Цього заслужили всі українці, якого б походження вони не були й де б вони не жили.

Слава Україні!