Українська делегація у Мінську представила ключові пункти «Плану дій по Донбасу»

Українська делегація у Тристоронній контактній групі оприлюднила головні пункти «Плану дій по Донбасу», про який вранці 5 листопада розповів очільник делегації Леонід Кравчук.

1. Виведення іноземних військ, незаконних збройних формувань та найманців з території України на початку 2021 року;
2. Скасування російською владою рішень і документів, які є прямим втручанням в життя окупованих районів Донеччини та Луганщини, наприклад, про спрощений порядок надання російського громадянства;
3. Відновлення контролю над ділянкою російсько-українського кордону за допомогою Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ;
4. Збільшення чисельності Місії у чотири рази (на 1500 осіб);
5. Лише за виконання цих умов – підготовка та проведення на території ОРДЛО місцевих виборів (за допомогою ОБСЄ).

«Це пропозиція Української делегації на теперішний час, представлена посередникам (ОБСЄ) та російській делегації. Реальна реалізація комплексу цих заходів потребує схвалення президентом та парламентом України», - йдеться у повідомленні.

Наступне засідання Мінської групи відбудеться у вівторок, 10 листопада. До цього часу ОБСЄ має сформувати власну позицію та, за наявності, запропонувати пропозиції подальшого розгляду плану.

«Цей план є подальшим розвитком шляхів виконання домовленостей, досягнутих в рамковому, нормандському форматі на вищому рівні, починаючи з 2014 року; необхідність створення «Плану» виникла як спільне рішення трьох сторін, задля, зокрема, розблокування роботи профільних підгруп, після демаршу російської сторони у вересні цього року», - підсумували делегати.

Як саме українська влада планує домогтися результатів у такі стислі строки, невідомо. Кремль вже відреагував на «План», заявивши, що демілітаризація регіону та передача кордону начебто суперечать Мінським домовленостям.

Питання контролю над ділянкою кордону протяжністю понад 400 км є одним із найскладніших у переговорному процесі. Адже через неї Росія постачає бойовикам зброю та паливо та перекидає на схід України військових і найманців. За оцінками самих росіян, без підтримки РФ підконтрольні їй квазіреспубліки «ЛНР» і «ДНР» протримаються не більше двох днів.

На переговорах у Мінську Росія неодноразово наполягала на жорсткій послідовності виконання пунктів домовленостей: спочатку політичний блок, проведення виборів, потім демілітаризація та питання контролю над кордоном. Україна ж стоїть на позиції «вибори під дулами автоматів проводитися не можуть», і вимагає спочатку виконати безпековий блок.

Водночас збільшення чисельності спостерігачів СММ можливе. Однак постає питання: ким саме? Зараз більшість спостерігачів Місії є громадянами РФ (так агресор є членом ОБСЄ, тож може безперешкодно брати участь у Місії. Україна неодноразово висловлювала занепокоєність превалюванням росіян у складі СММ, адже це негативно впливає на її неупередженість.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна направила ноту протесту в ОБСЄ через обстріли в Донбасі

Вранці 5 листопада Кравчук заявив, що українською стороною підготовлений «План спільних кроків» для ТКГ, що пропонує повністю припинити конфлікт і демілітаризувати окремі райони Донецької і Луганської області на початку 2021 року, аби створити всі необхідні умови для проведення там місцевих виборів 31 березня.

Одним з його пунктів є створення в Донбасі вільної економічної зони – запитання, яке було включене й так зване опитування «5 запитань від президента», що проводилося під час місцевих виборів 25 жовтня.