У Венеціанській комісії розповіли, як поліпшити проєкт закону про перехідний період

Європейська комісія за демократію через право («Венеціанська комісія») вивчила урядовий законопроєкт «Про основи державної політики перехідного періоду». Документ пропонує регулювання підходів до держуправління і правосуддя в Криму та Донбасі під час їх реінтеграції.

Текст висновку містить як критику, так і підтримку окремих положень законопроекту, пише «Європейська правда» з посиланням на документ.

У Комісії зазначили, що розуміють прагнення української влади визначити правові засади перехідного періоду і визнають, що проєкт закону «значною мірою ґрунтується на принципах міжнародного права (...) і враховує потреби вразливих груп суспільства».

Однак деякі питання, пов'язані із застосуванням норм міжнародного права, піддані критиці.

Які недоліки знайшли в тексті законопроєкту:

• Законопроєкт пропонує створити лише загальну правову рамку для різних заходів перехідного періоду, через що чітко передбачити його вплив в разі прийняття неможливо;
• Виконання рамкового закону у багатьох деталях прямо залежатиме від імплементованих законів і підзаконних актів, які ще належить розробити;
• Через те, що норми є загальними і розпливчастими, проєкт закону більше нагадує політичні вказівки, ніж нормативно-правовий акт;
• Скасування низки нормативно-правових актів, як це передбачено чинним проєктом закону, може створити в Україні правовий вакуум щодо низки питань, перш за все щодо АР Крим та Севастополя;
• Хоча законопроєкт оперує поняттями, звичними для міжнародного права, їх значення є значно вужчим. Україна не може в односторонньому порядку змінити базові положення міжнародного права з питань збройних конфліктів, вони зберігатимуть силу незалежно від закону України. Тому такі положення мають бути або прибрані з тексту, або має бути чітко вказано, що вони відображають лише українське тлумачення міжнародного права.

Венеціанська комісія також надала низку рекомендацій щодо вдосконалення окремих положень законопроєкту, з яких виділила п'ять найважливіших блоків:

• Привести у відповідність до міжнародного права положення про відповідальність за кримінальні злочини, вчинені у зв'язку з тимчасовою окупацією, і переглянути нинішнє диференційоване ставлення до різних категорій злочинців;
• Звузити і уточнити положення щодо люстрації з урахуванням міжнародних стандартів: люстрація обмежується найважливішими посадами в державі та не поширюється на виборні посади, має бути можливість її судового контролю тощо;
• Переглянути, що закон має на меті встановлення правди про всі злочини, а не лише про ті, які здійснені певними конкретними суб'єктами конфлікту;
• Чітко сформулювати положення конвалідаціі документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, і переглянути обмежувальний підхід у визнанні академічних сертифікатів, ступенів і звань, виданих на цих територіях
• Відобразити в проєкті особливий конституційний статус АРК і Севастополя.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Готується законопроєкт про амністію для ОРДЛО — Резніков

Нагадаємо, 4 серпня уряд затвердив проєкт закону «Про засади державної політики перехідного періоду», за п’ять днів його внесли до парламенту. Профільний законопроект визначає алгоритми дій держави з реінтеграції тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей, АР Крим.

Відповідний законопроект розробляється з осені 2020 року. Його основне завдання – вироблення і визначення механізмів безпечної реінтеграції ОРДЛО і Криму. У червні документ був направлений до Венеціанської комісії для отримання експертного висновку.

Який же автори законопроекту бачать політику перехідного періоду і які застереження щодо його реалізації висловлюють експерти, читайте в статті Миколи Мирного «Якою влада бачить безпечну реінтеграцію окупованих територій?» у ZN.UA.