Один з найбільших світових страхів сьогодні – це ядерна загроза: атомна війна, безпека ядерних об'єктів, проблема розповсюдження ядерної зброї. На відміну від багатьох інших ядерна загроза, особливо повномасштабна війна, може покласти край існуванню людства, як біологічного виду взагалі. І ось тут Україна вже мінімум двічі відсувала весь світ від обриву – а світ навіть не вважав за потрібне подякувати її за це, пише бізнесмен, засновник Ялтинської Європейської Стратегії (YES) Віктор Пінчук у своєму матеріалі для DT.UA.
"1994-го ми відмовилися від ядерної зброї, 2000-го зупинили генеруючі блоки Чорнобиля. Причому ми вкрай потребували і оборони, й енергії, і робити так ні перед ким не були зобов'язані. Це був приклад відповідальності й візіонерства. Я вважаю, що обидва ці вчинки заслуговували на Нобелівську премію миру, але світ навіть не сказав нам "спасибі". Усе сприйняли як належне й забули. Причому забули разом із гарантіями Будапештського меморандуму", – зазначає він.
Щоравда, додає він, справа тут зовсім не у невдячності західного світу, а в тому, що Україні не вдалося повністю розповісти про важливість того, на що вона пішла. В майбутньому допускати повторення такої ситуації не можна.
"Це має бути уроком. Треба вміти вмонтовувати себе в глобальну комунікацію. Ми довго втрачали можливості сказати про себе справді важливе. Більше цього допускати не можна. Нині ми стаємо однією з найбільш динамічних і відкритих, креативних і демократичних країн. Україна воює, захищаючи західні цінності й принципи. Ми даємо західному світу принаймні не менше, ніж отримуємо. Але багато хто там бачить тільки старі стереотипи. Потрібен альтернативний український наратив. Не про сумне, а про круте. Світ повинен бачити не тільки молодого і яскравого президента, а й молоду і яскраву країну за ним", – пише Пінчук.
Детальніше про проблеми інтеграції України в існуючу реальність, шанси країни стати гідним членом світового співтовариства і про те, що Україна в змозі запропонувати світу читайте в матеріалі Віктора Пінчука "Замітки про вступні членські внески" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".