На превеликий жаль Києва, в українсько-російському конфлікті Туреччина підігрує Кремлю. На рівні декларацій турецьке керівництво не визнає анексію Криму, виступає за територіальну цілісність України та відстоює права кримських татар. Але коли мова заходить про справи - дії Анкари оцінюють неоднозначно. Ряд українських експертів у своїх коментарях, присвячених політиці Туреччини по відношенню до Україні, констатують: вона недружня.
Про це в статті для DT.UA пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко.
По-перше, Анкара не дозволяє проходження LNG-танкерів через протоку Босфор, які могли б доставляти в Україну скраплений газ і зменшити енергетичну залежність нашої країни від Росії.
По-друге, у захисті прав кримських татар Анкара обмежилася тільки кількома офіційними заявами, а Реджеп Ердоган поговорив з Владіміром Путіним. Важко назвати ці заходи ефективними, оскільки Кремль продовжує політику знищення Меджлісу та обмеження прав кримських татар.
По-третє, продовжує автор, на відміну від своїх партнерів по ЄС і НАТО, Туреччина не приєдналася до санкцій проти Росії. Навпаки, вона збільшила поставки на російський ринок, намагаючись замінити товари з Євросоюзу. Насамперед, м'ясну та молочну продукцію, рибу. Це дало Москві змогу, за словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Антона Крутя, "пом'якшити негативний ефект від запровадженої нею ж заборони на імпорт продовольства з країн Заходу".
По-четверте, турецькі кораблі (рідше під турецьким прапором, частіше - під прапором третіх країн, хоча й належать турецьким судновласникам) і далі заходять у порти Криму, порушуючи резолюцію Генасамблеї ООН. Щоправда, було б неправильно бачити в цьому офіційну позицію Анкари, оскільки турецький уряд повідомив усіх судновласників, що порти Криму закриті.
Пояснюючи мотиви політики Анкари щодо України і Росії, директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос каже, що турецьке керівництво реагуватиме залежно від того, як складається ситуація всередині країни. "Це той випадок, коли економічні інтереси визначають політичні кроки", - у свою чергу стверджує Антон Круть. І змінити напрямок цього курсу сьогодні не може навіть вся енергія посла України в Туреччині Сергія Корсунського.
Турецька економіка нині переживає нелегкі часи. Анкара була змушена девальвувати національну валюту, в країні зростає безробіття. Загалом, у Туреччині зараз уповільнення економічного зростання.
Але крім економічних мотивів, на політику Анкари впливає ще один фактор. Як зауважив один з українських дипломатів, який тривалий час пропрацював у Туреччині, "у турків на генетичному рівні присутній страх перед Росією". Це одна з причин, чому Реджеп Ердоган побоюється займати більш жорстку позицію щодо Кремля, який активно намагається у свою чергу "прив'язати" до себе Туреччину, зазначає автор статті.
Наша країна цікава туркам, насамперед, як ринок збуту сільськогосподарської продукції, товарів легкої промисловості, побутової техніки. "Якщо в Україні з'являться гроші, то у Туреччині зміниться і політика. Головне - вигода, яку може отримати турецька бізнес", - вважає Ігор Семиволос.
Детальніше читайте у статті Володимира Кравченка Підігруючи Кремлю у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".