Трибунал над Росією вимагатиме змін в українське законодавство

Реалізувавши гібридний механізм правосуддя під час судового процесу над Росією за її злочини в Україні, ми імплементуємо в українське законодавство міжнародні правові норми та станемо частиною міжнародної юстиції, пише у своїй статті для ZN.UA «Слідами Гааги: чому нам потрібен гібридний механізм правосуддя» експерт із міжнародного кримінального права, заступник генерального прокурора України у 2019–2021 роках Гюндуз Мамедов.

«Сама побудова гібридного механізму правосуддя передбачає законодавчі зміни. Зокрема — створення правової рамки для роботи міжнародних експертів, закладення принципу універсальної юрисдикції тощо. Простими словами — підготовка нашого законодавства до тривалого процесу встановлення справедливості й покарання винних», - уточнив колишній замгенпрокурора.

Зокрема залучення іноземних експертів — це робота на місцях, слідчі дії та судово-медичні експертизи на території України. Однак зараз ця участь представників міжнародного правозахисту законодавчо не врегульована, що ставить під сумнів увесь процес розслідування.

Так, українське законодавство, на разі, не передбачає можливості залучення висновків міжнародних експертів до матеріалів кримінальних проваджень у рамках національного слідства.

«Всі ці проблеми потребують якнайшвидшого вирішення. Для України — це ще один шанс побудувати незалежну, неупереджену й сильну систему правосуддя», - підкреслює Мамедов.

Водночас українська влада поки що схиляється до іншого сценарію — окремо створеного трибуналу щодо агресії. Однак трибунал щодо злочину агресії розгляне лише один тип міжнародних злочинів та не вирішить проблему з наймасовішими.

«Таку кількість воєнних злочинів, а також імовірні злочини проти людяності та геноцид, не зможуть ефективно розглянути ні МКС, ні національна система правосуддя. І саме гібридний механізм правосуддя здатен одночасно подолати імунітет вищих посадових осіб, сприяти розвиткові інституційної спроможності наших власних органів і забезпечити об'єктивність та неупередженість процесу. Саме так ми, найімовірніше, наблизимося до задоволення найбільшого суспільного запиту — покарати винних», - резюмував првозахисник.