Зараз, судячи з усього, організатори викрадення та вивезення з Молдови Миколи Чауса стурбовані тим, що робити із «потерпілим», адже обставини спецоперації та місцеперебування екссуді все одно стане відомим, пише у своїй статті для ZN.UA Віктор Трепак. Він пояснив, як можуть розвиватися події щодо «легалізації» Чауса в Україні.
«Те, що Чаус досі не з’явився на людях, означає одне: організатори його викрадення не придумали прийнятного для себе способу його легалізації. Первинна легенда появи Чауса в Україні вочевидь не спрацювала — щось явно пішло не так. Тому «викрадачі» мусили б працювати над розробкою нової історії легалізації Чауса — в Україні, в Молдові (як варіант — на україно-молдовському кордоні) чи в якійсь іншій країні», - пояснив Трепак.
Автор додав, що спосіб та обставини легалізації «викраденого» безпосередньо залежать від:
- його стану, згоди/незгоди співпрацювати з «викрадачами» в їхніх інтересах;
- результатів молдовського розслідування;
- ситуації з виконавцями викрадення;
- політичної кон’юнктури тощо.
«Період невизначеності щодо місця його перебування і стану надто затягнувся. Вже час йому особисто публічно «засвітитися» чи видати суспільству офіційну інформацію про його місцеперебування. Організатори викрадення Чауса це добре розуміють і найближчим часом мали б реалізувати свій план із його легалізації», - пише Трепак.
За словами автора, такий план може включати різні варіанти. Зокрема, якщо вдасться досягти відповідних домовленостей, Чаус може постати перед суспільством як потерпілий від нападу звичайних злочинців. Або ж він може розповісти історію про добровільне повернення на батьківщину, щоби після багатолітніх закордонних поневірянь стати перед судом. Також може бути розіграна версія про російський слід у цій історії (вітчизняна влада любить таке практикувати).
«Хоч як парадоксально, але в цій версії українській владі цілком може підіграти путінський режим. Не треба забувати, що високопосадовці нашої держави завжди (у т. ч. в умовах війни) мали з керівництвом Росії неафішовані відносини», - зазначив Трепак.
Крім того, частиною операції з легалізації Чауса може бути розпочате кримінальне провадження щодо його викрадення та нелегального вивезення з Молдови. У такому випадку з потерпілого в цій справі екссуддя може перетворитися на підозрюваного в незаконному перетинанні державного кордону України (ст. 332-2 КК України), розслідування якого належить до підслідності Служби безпеки. Трепак пояснив, що це дозволить тримати Чауса під контролем СБУ і не передавати Національному антикорупційному бюро, яке свого часу оголосило хабарника в міжнародний розшук.
«До речі, такий розшук передбачає скерування зусиль на пошук підозрюваного, з урахуванням наявної інформації про його можливе місцеперебування. Треба розуміти, що, оскільки НАБУ не повідомляє про місцезнаходження Чауса, воно йому наразі невідоме. Можливі й інші, у т. ч . значно гірші, сценарії розвитку подій…», - пише Трепак.
Детальніше про викрадення Чауса і наслідки такої спецоперації для держави читайте у статті Віктора Трепака «Про одного Чауса і двох президентів».