Судді трибуналу в Гаазі у своєму проміжному рішенні спиралися на консервативні підходи – оглядач

Рішення Арбітражного трибуналу про свою юрисдикцію у справі "Україна проти Росії" щодо порушення РФ Конвенції ООН з морського права викликало змішані емоції. Україні не вдалося повною мірою досягти своїх цілей, проте важливо не забувати, що готуючи позов, позивач завжди виставляє максимальні вимоги, сподіваючись, що суд задовольнить хоча б частину. Про це у своїй статті пише оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко.

Автор нагадує про те, що міжнародні суди рідко займають однозначно чиюсь сторону. Торішнє проміжне рішення за позовом України проти Росії щодо порушення останньою двох Конвенцій ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідації всіх форм расової дискримінації - це виняток. Тоді суд відхилив всі заперечення Росії і оголосив, що має юрисдикцію розглядати міждержавний спір щодо застосування і тлумачення двох міжнародних конвенцій.

Також на рішення арбітражів і трибуналів часто впливають не тільки представлені аргументи і факти, але і те, чи дотримуються судді консервативних поглядів або прогресивних підходів, схильні вони до дій в рамках раніше створених прецедентів чи готові давати широке тлумачення своїх повноважень.

Кравченко зазначає, що зараз складно сказати, що вплинуло на позицію суддів, які на цей раз діяли як консерватори. Можливо, свою роль в рішенні суддів зіграло те, що у двох попередніх справах проти Росії, суди приймали проміжні рішення на користь України. Цього разу члени трибуналу, злякавшись прогресивності, вирішили трохи інакше.

Детальніше про те, які українські вимоги суд не підтримав і чому, а також чого варто очікувати далі, читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Частково задоволені".