Рішення прокурора САП Валентина Мусіяки оскаржували заявники у цій справі – представники АТ "ВТБ банк".
"Наслідком рішення Київського апеляційного суду є поновлення розслідування справи. Логічно, що за таких обставин керівник САП Назар Холодницький має призначити нових прокурорів у справі Дзензерського", - йдеться у повідомленні.
Адвокати скаржників наполягали на тому, що справа закрита незаконно та передчасно, оскільки прокурор САП різко змінив свою позицію і замість підготовки проекту підозри додав до неї незрозумілі висновки науковців.
"Така позиція прокурора САП викликала здивування, оскільки жоден науковець чи наукова установа не можуть тлумачити положення законів України. Таке право має виключно Конституційний Суд. Ані прокурор, ані детектив не можуть брати за основу будь-які роз'яснення чи висновки науковців з правових питань для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні", - пояснює юрист ЦПК Андрій Савін.
Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції підтвердило наявність порушень за фактом перевірки декларацій Дзензерського за 2015-2016 роки.
Зазначимо, за даними слідства, Дзензерський не відобразив у декларації відомості про наявність фінансових зобов'язань на загальну суму понад 4 мільярди гривень. Це – кошти, які стягуються з нього на підставі судових рішень, що набули чинності. Дзензерський виступав поручителем у кредитах декількох компаній, які входять до групи "Веста", підприємства не повернули їх низці банків.
У липні 2017 року САП зверталася до генерального прокурора Юрія Луценка з проектом подання до Верховної Ради щодо зняття недоторканності з народного обранця, однак його повернули на доопрацювання.
За інформацією Національного антикорупційного бюро, детективи усунули недоліки, однак прокурор вирішив закрити справу та мотивував це рішення нібито науковим тлумаченням поняття "фінансові зобов'язання". У НАБУ повідомили про намір оскаржити це рішення.