Відповідачам в американському суді у справі екс-глави МВС Юрія Луценка, починаючи від вищого керівництва Генпрокуратури, в гіршому для них випадку - теоретично - це може значно звузити свободу їхнього пересування, обмеживши закордонні вояжі країнами, де не визнаються судові рішення США. Тобто виключити, наприклад, можливість візитів у ЄС. Переслідування в самій Україні їм навряд чи загрожує: для цього потрібно, щоб вердикт американського суду підтвердив український суд.
Практично - щось подібне до затримання Павла Лазаренка є неймовірним розкладом навіть у разі найсуворішого рішення американського правосуддя. Обвинувачуваним достатньо не їздити по закордонах без дипломатичного паспорта в кишені принаймні до завершення суду. Інша справа, що після його завершення їм, можливо, доведеться сплатити штраф. Однак тут постає запитання, чи зможе уряд США цей штраф стягнути й на які заходи заради цього піде.
Шанси розраховувати на успішний результат в американському суді захисники Луценка мають. Суддею у справі призначено Колін Коллар-Котеллі, відому тим, що 2009 року захистила громадянина Кувейту Фада Аль-Рабі від свавілля американської прокуратури, визнавши неправомірним його тривале ув’язнення у в’язниці Гуантанамо. Сторону позивача представляє керівник компанії Mccallion & Associates LLP Кеннет Маккалліон - адвокат по-справжньому відомий і іменитий. Витрати, за даними DT.UA, взяли на себе народні депутати Олександр Третьяков і Микола Мартиненко. Зауважимо, що міг би підключитися й віце-прем’єр Андрій Клюєв, раніше відомий довірчими стосунками з Луценком.
Позивачі визнають, що політичні наслідки справи для них не менш важливі, ніж юридичні. Коли Чехія почала приймати українських політичних біженців - це було демонстративним визнанням того, що в Україні переслідують опозицію. Якщо суд США винесе рішення не на користь українських прокурорів - це буде демонстративним визнанням того, що в Україні не працює судова влада, а прокуратурою керують злочинці й політичні кілери
Рішення судів у США мають основоположне значення і для перших осіб держави, що означає: контакти Білого дому з керівництвом України доведеться звести до мінімуму. Якщо з Вашингтоном солідаризуються європейські столиці, які й без того не шкодують критики на адресу Києва, за керівництвом України остаточно закріпиться статус нерукоподаваного. А у випадку політика «нерукоподаваний» не так уже й далеко від «невиїзного» і «такого, що втратив усі вклади в зарубіжних банках», про що могли б проконсультувати українських чиновників білоруські колеги.
Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Віктора Трегубова «По вердикт за три моря». !zn
Читайте також:
Луценка хочуть змусити розписуватися за отримані медикаменти
Розвідка США: Демократія в Україні перебуває в облозі
Хорошковський, Бойко і Пшонка відповідатимуть перед Тимошенко в американському суді