Скільки коштує відкупитись від України?

На тлі витрат, які Європа, США й увесь світ несуть унаслідок спроби Росії знищити військовою силою Україну, яку так і не прийняли до НАТО, витрати на гігантське розширення, що відбувалося з 1997 року, виглядають мізерними. Нагадаємо, 1997 року в НАТО було 16 членів, нині — 31.

1990-ті: перекуємо мечі на орала, але Україну до НАТО не візьмемо

Коли в першій половині 1990-х після напружених дискусій у НАТО ухвалили принципове рішення щодо членства країн Вишеградської групи — Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини (яка внаслідок реверсу реформ пропустила першу хвилю розширення), розрахунки вказували на величезні на той момент витрати. Їх оцінювали в десятки мільярдів доларів.

Держдеп США прокоментував вступ України до НАТО: двері відчинені

Основні витрати припадали на зміну номенклатури озброєнь і військової техніки з радянської на американську та європейську. Найбільш витратним було постачання F-16 для Польщі: воно обійшлося в мільярди доларів. США давали низьковідсоткові кредити, фактично розстрочку на придбання нових озброєнь. Значні обсяги, включно з «Леопардами-2», бойовими кораблями та підводними човнами (нехай не найновішими) дарували європейські союзники.

Тривоги 1990-х виявилися перебільшеними. Кожна нова хвиля розширення супроводжувалася дедалі скромнішими програмами переозброєння. На перше місце вийшла здатність нових членів нести політичну, економічну та соціальну відповідальність за спільну безпеку.

Звісно, слід враховувати інший контекст витрат. Завершуючи президентську каденцію, Джордж Буш-старший 1992 року проголосив епоху дивідендів миру. На рубежі 1980-х і 1990-х витрати США на оборону зменшилися з 6 до 3% ВВП. Цей тренд охоче підхопили європейці. Вивільнені від планів підготовки до війни гроші — ті самі дивіденди миру — не зникали, але надходили до цивільного сектору. Схожі скорочення військових витрат відбувалися й на пострадянському просторі з тією різницею, що там дивіденди миру розкрадалися і зникали в хаосі перманентної економічної кризи.

На цьому тлі будь-які витрати на переозброєння нових членів НАТО виглядали великими. Альянс розширювався не для того, щоб воювати, а щоб стерти внутрішні європейські бар'єри, штучно прокреслені тривалою радянською окупацією частини європейських країн. По обидва боки залізної завіси, що впала, вони хотіли стати єдиними у своїй європейській основі.

За це доводилося платити, зокрема переозброєнням. Але переозброєння як таке не було метою. 2% ВВП на оборону, позначені наприкінці 1990-х як політичний критерій добропорядного члена НАТО, готова була жертвувати лише третина країн. До Альянсу вступали країни, а не їхні збройні сили, причому країни демократичні та ринкові, які керуються верховенством права. Хвиля реформ за останні 25 років збільшила членство в НАТО рівно вдвічі, якщо враховувати вступ Швеції, що відбудеться незабаром.

У цій хвилі реформ і полягав сенс розширення. Вона не докотилася до України. На те є багато причин. По-перше, Альянс неодноразово міг переконатися, що впродовж багатьох років чимало високих чиновників в Україні призначали з Москви. По-друге, коли йшлося про членство, в решту питань можна було не вникати.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Столтенберг пояснив, які переваги для Києва матиме створення Ради Україна-НАТО

2020-ті: перекуємо орала на мечі, але Україну до НАТО не візьмемо

Відкладені Альянсом у довгий ящик 2% ВВП на оборону тепер клином зійшлися на Україні. Сигнал зміни епох Брюссель отримав іще 2014 року з початком російської окупації українських територій. Але в нього відмовлялися вірити. Європейська епоха дивідендів миру тривала до початку наступного десятиліття. Її було остаточно скасовано лише з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022-го.

НАТО планує підвищити статус України як партнера, не пропонуючи швидкого членства — EURACTIV

Світ змінився, й це позначилося на глобальних військових витратах. Вони перестали коливатися від кризи до кризи й повсюдно стрімко пішли вгору. За оцінками SIPRI, 2022 року глобальні військові витрати зросли на 4% до сумарних 2 трлн дол. За оцінкою видання The Economist, яке проаналізувало військові плани різних країн, зокрема прискорене досягнення країнами НАТО рівня 2% ВВП на оборону, найближчим часом глобальні військові витрати зростатимуть щорічно в діапазоні 200–700 млрд дол. (10–30% на рік).

The Economist не виключає, що військові витрати повернуться до рівня холодної війни. Це набагато більше, ніж нині, але все-таки набагато нижче за 10% ВВП навіть для найбільш залучених до перегонів озброєнь країн. На такому рівні військових витрат ризики інфляції та рецесії не є надмірними. Загалом статистика МВФ за останні 50 років не дає змоги судити про кореляцію (позитивну чи негативну) між рівнем військових витрат і темпами економічного зростання. Військові витрати в багатьох випадках — це державні інвестиції в дослідження та розробки, що згодом можуть стати драйверами економічного розвитку. Але дивідендів миру більше немає і йтися може лише про оптимізацію додаткових військових витрат.

Зміна епох, спричинена російсько-українською війною, хоч якими були надії на повоєнні драйвери зростання, вже призвела до втрат світової економіки, половина якої припадає на США та Європу. У вересні минулого року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка об'єднує розвинені економіки, опублікувала прогноз, що до кінця 2023 року внаслідок російсько-української війни світова економіка втратить 2,8 трлн дол. Цей рахунок не є остаточним. Окрім того, найближчим часом світ щорічно виділятиме понад 2 трлн дол. на військові витрати, що стрімко зростатимуть.

Україна отримає міцні гарантії на саміті НАТО у Вільнюсі – Зеленський

Запитання: чи сталася б ця зміна економічних епох, якби Росія не розв’язала проти України найбільшу після закінчення Другої світової європейську війну? Найімовірніше, ні. Запитання: розв’язала б Росія війну проти України, якби Україна була членом НАТО? Найімовірніше, ні. Запитання: чи можна було вирішити проблему російської агентури в Україні, меншою мірою — в Європі та США, щоб дозволити членству України в НАТО відбутися? Запитання є риторичним. Воно зводиться до того, хто, власне, мав вирішити цю проблему, якщо не сама історія, що не терпить умовного способу, але має властивість повторюватися.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вступ України в НАТО: експерти Atlantic Council запропонували п'ять можливих сценаріїв

Ціна війни і миру

За даними Кільського інституту світової економіки, за перший рік російсько-української війни високої інтенсивності (з лютого 2022-го до лютого 2023 року) обсяги допомоги, наданої Україні на двосторонній основі, становили приблизно 150 млрд євро.

Із цієї суми на допомогу з боку США припало 71,3 млрд євро в еквіваленті, з яких військова допомога становила 43,2 млрд, фінансова — 24,5 млрд, гуманітарна — 3,6 млрд євро. Інститути ЄС виділили 35,5 млрд євро (військова допомога — 3,6 млрд, фінансова — 30,3, гуманітарна — 1,6 млрд). Далі йшли Об'єднане Королівство — 9,8 млрд євро в еквіваленті (6,6 млрд, 2,9 млрд, 0,2 млрд), Німеччина — 7,4 млрд євро (3,6 млрд, 1,3 млрд, 2,5 млрд), Японія — 6,2 млрд євро в еквіваленті (військова допомога — 0, фінансова — 5,7 млрд, гуманітарна — 0,6 млрд), Нідерланди — 3,9 млрд євро (2,4 млрд, 1 млрд, 0,6 млрд), Канада — 3,8 млрд євро в еквіваленті (1,4 млрд, 2,1 млрд, 0,4 млрд), Польща — 3,5 млрд євро в еквіваленті (2,4 млрд, 1 млрд, 0,2 млрд), Норвегія — 2,4 млрд євро в еквіваленті (1,3 млрд, 1 млрд, 0,2 млрд), Франція — 1,8 млрд євро (0,7 млрд, 0,7 млрд, 0,4 млрд), Швеція — 1,4 млрд євро в еквіваленті (1,1 млрд, 0,2 млрд, 0,1 млрд), Італія — 1 млрд євро (0,6 млрд, 0,3 млрд, 0,1 млрд), Данія — 1 млрд євро в еквіваленті (0,8 млрд, 0,1 млрд 0,1 млрд).

Світ озброюється: три фактори, що вплинуть на глобальну та українську економіки

У квітні цього року ЗМІ широко оперували цифрою 200 млрд дол. сумарної допомоги, наданої Україні за різними статтями витрат із боку США та європейських союзників. Ця цифра не суперечить наведеним вище викладкам Кільського інституту світової економіки, зробленим для коротшого проміжку часу. Позики під низькі відсотки, надані Україні, що воює, міжнародними фінансовими організаціями, теж можна розглядати як допомогу.

 Отже, маємо обґрунтовану оцінку обсягу допомоги Україні для її перемоги у війні з Росією за незалежність і територіальну цілісність у 200 млрд дол. протягом року або трохи більше. Маємо також оцінку глобальних військових витрат 2022 року в 2 трлн дол.

Для НАТО вигідно прийняти Україну, зокрема щоб отримати доступ до її ГТС – експерти

Разом на перемогу України її партнери виділяють 10% від суми глобальних військових витрат. Можливо, членство в НАТО коштуватиме менше? Безперечно, так, оглядаючись на витрати останніх 25 років, пов'язані з розширенням Альянсу. Вони стосувалися передусім економічних реформ і консолідації демократичних інститутів, які в Україні обов’язково мають відбутися.

Звісно, аби членство України в НАТО принесло миру економію, можливо, навіть нові дивіденди миру, потрібна впевненість, що таке членство наблизить довгочасний мир. Консенсусу стосовно цього питання серед членів НАТО немає.

Та питання можна поставити інакше: чим ризикує Альянс, вирішивши запропонувати Україні членство як гарантію довгочасного миру? Нічим. По-перше, українських чиновників більше не призначають із Москви. По-друге, решту ризиків, пов'язаних із довірою, на якій тримається НАТО, можна купірувати. Зате приз, нехай не гарантований, є досить цінним — економія обсягом 10% світових військових витрат.