Однією з найбільших потенційних корупційних справ в Україні є підкуп народних депутатів. Чи залишається ця історія у полі зору антикорупційних органів, ZN.UA запитало у директора НАБУ Артема Ситника.
«Як ми вже казали, у нас відбулося посилення депутатської недоторканності. За рахунок того, що лише одна людина – генпрокурор – приймає рішення щодо цього. Для того, щоб отримати докази корумпованості народного депутата, ми із самого початку не можемо обійти цей факт. Тобто, щоб перевірити інформацію і отримати допустимі докази, ми в будь-якому випадку маємо рухатися в напрямку Офісу генпрокурора. Як показала наша практика, подібні заходи закінчуються «зливами» або на самому старті, або згодом», - коментує редакторці відділу політики Інні Ведерниковій ситуацію з підкупом народних депутатів директор НАБУ.
За словами Ситника, у справі про отримання хабара народним депутатом Олександром Юрченком детективи могли просунутися набагато глибше і «розібратися детально, куди і кому несуть «булочки»». А отже й істотно розширити коло підозрюваних у хабарництві.
«Було очевидно, що на кожному етапі (реєстрація законопроєкту-комітет-зал) своя такса. І ми дійшли до комітету, а якби продовжили розслідування, - могли б істотно розширити коло підозрюваних. Однак буквально через два дні після розмови Юрченка з нашим детективом (що працював під прикриттям), який ми записали, стався злив оперативної інформації і Юрченко перестав виходити на зв'язок», - додав він.
Тому робота з перевірки фактів корупції серед народних депутатів має бути скрупульозною і системною, такою, що вимагає реєстрації провадження генпрокуратурою, зазначає Ситник.
Про проблему підкупу депутатів неодноразово писали журналісти, заявляли громадські активісти і не соромляться розповідати самі народні депутати, які вийшли з фракції «Слуги народу».
Ідеться про «програму підтримки депутатів 5-10-20», що фінансується з фонду, в який скидаються деякі олігархи. Доплати вводили «щоб не розкупили» фракцію. Але парламентарі давно сприймають їх як прожитковий мінімум.
А судячи з того, як розвалилася монобільшість, багато «слуг народу» ще й індивідуально партнерствують з представниками великого бізнесу і «дорослими» міністрами.
Як просуваються розслідуванням щодо людей експрезидента Порошенка? Чи є у НАБУ претензії до Медведчука? Чи реально зламати багаторівневу систему підкупу народних депутатів? Чи приніс син Євгена Щербаня обіцяні документи в НАБУ? Хто має призначати директора НАБУ - президент чи Кабмін? Чи вціліє антикорупційний блок, чи все ж все ж буде похований під уламками обіцянок чинної влади? Читайте у другій частині інтерв'ю з Артемом Ситником.
Першу частину інтерв'ю можна прочитати тут.