Шуфрич очолить парламентський комітет з питань свободи слова

Майбутній член парламентської фракції "Опозиційна платформа – За життя" Нестор Шуфрич очолить комітет з питань свободи слова у Верховній Раді дев'ятого скликання. Його кандидатуру у вівторок, 27 серпня, погодили члени підготовчої депутатської групи, передає "РБК-Україна".

Голова підготовчої групи і президентської партії "Слуга народу" Дмитро Разумков повідомив, що Шуфрич буде головою комітету, його заступником стане Альона Шкрум з "Батьківщини", а секретарем – Сергій Швець зі "Слуги народу".

Усього в комітеті буде семеро депутатів, в той час як в Раді восьмого скликання членами комітету було 13 депутатів.

Кандидатура Шуфрича викликала найбільшу кількість суперечок. Представники "Європейської Солідарності" назвали такий вибір "дуже дивним" і нагадали, що пропонували своїх кандидатів на керівні посади в комітеті з питань свободи слова, але їх не врахували, передає "УНІАН".

Крім того Разумков повідомив про рішення підготовчої збільшити з 31 до 34 кількість членів бюджетного комітету, так як з "ясувалося, що в парламенті працюватиме велика кількість спеціалістів з питань бюджету".

26 серпня один з лідерів Опозиційної платформи – За життя" Вадим Рабинович заявляв, що партії не потрібна посаду голови комітету з "обрізаними повноваженнями", й "Опоплатформа" бойкотуватиме такі "подачки".

Нестор Шуфрич є одним з найближчих соратників лідера "Опозиційної платформи – За життя", кума президента РФ Володимира Путіна Віктора Медведчука. Шуфрич починав політичну кар'єру в партії Медведчука СДПУ(о), обіймав у ній керівні з 1996 року. З 1998 року – регулярно переобирався до Верховної Ради.

У 2006-2010 роках Шуфрич очолював Міністерство з надзвичайних ситуацій в урядах Віктора Януковича і Миколи Азарова, в 2007 – вступив до "Партії регіонів".

У 2013 році Шуфрич підписав колективне звернення депутатів від Компартії і "Партії регіонів" до Сейму Польщі з закликом визнати геноцидом поляків Волинську трагедію 1943 року. 16 січня 2014 року Шуфрич разом з іншими "регіоналами" й "комуністами" голосував за "диктаторські закони", які передбачали, зокрема, фактичне введення цензури.