Підтримати
У президента Росії Владіміра Путіна є чимало причин прагнути миру. Війна проти України розвивається не за його сценарієм. Згідно з надійними оцінками, Росія втратила ціле покоління молодих чоловіків заради незначних територіальних здобутків — загинули понад 350 тисяч російських військових.
Українські далекобійні дрони завдають ударів углиб Росії, атакуючи нафтогазові заводи та порти, які забезпечують армію Кремля й наповнюють його військовий бюджет валютою.
Втім, Путін не готовий погодитися на мир, який можна було б подати як його особисту поразку та приниження. Подібні домовленості, як показує історія, не приносили нічого доброго попереднім російським царям.
Навіть коротке триденне перемир’я деякі сприйняли як прояв слабкості — поступку через побоювання, що українська атака дронами може зірвати парад до Дня перемоги на Червоній площі та вдарити по міжнародному іміджу Кремля, зазначає редакційна колегія газети The Times.
Тож не дивно, що Путін запропонував кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як посередника між Росією, Європою та Україною. Шредер є давнім особистим другом російського лідера, і вони регулярно спілкуються німецькою мовою, яку Путін вивчив ще під час служби в КДБ у Дрездені за часів холодної війни.
Під час свого канцлерства у 1998-2005 роках Шредер називав Путіна "бездоганним демократом" і активно підтримував будівництво газопроводів через Балтійське море для постачання російського газу до Німеччини та інших країн Європи.
Він вважав, що енергетична взаємозалежність допоможе стабілізувати відносини між Сходом і Заходом, знизити ціни та забезпечити тепло в домівках. Однак, як зазначається, справжня мета Путіна полягала у тому, щоб обійти Україну та посилити залежність Німеччини від російського газового гіганта "Газпром".
У результаті частина Соціал-демократичної партії Німеччини, яка тоді перебувала при владі, була готова миритися з дедалі жорсткішою політикою Путіна як усередині Росії, так і за її межами.
Після поразки на виборах Шредер увійшов до рад директорів російських енергетичних компаній, зокрема "Роснєфть". Його позиція як політика і бізнесмена залишалася послідовною.
"Для всього світу розумно мати стабільну Росію з економічної та політичної точки зору", — заявляв Шредер, критикуючи санкції проти Москви.
Тепер 82-річний Шредер усе ще залишається важливою фігурою для Путіна. Деякі німці вважають, що Німеччина повинна брати участь у переговорах щодо України, а не покладатися лише на посланців президента США Дональда Трампа. Вони аргументують це тим, що Шредер добре розуміє як Європу, так і Росію.
Втім, у газеті нагадують, що Путін уже намагався реалізувати подібний сценарій після початку повномасштабного вторгнення в Україну. У березні 2022 року Шредер намагався виступити миротворцем, однак ця спроба провалилася. Як зазначила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, у разі участі Шредера як посередника "людина Кремля сиділа б по обидва боки столу переговорів".
Хороша новина полягає в тому, що після того, як Угорщина зняла свої заперечення щодо пакета допомоги для України на 90 мільярдів євро, Європа отримала більше впливу для сприяння завершенню війни.
"Погана ж новина, як зазначається, полягає в тому, що Путін використовує показову дипломатію, щоб виграти час на полі бою. Він намагається залучити до цього процесу німецького політика, який достатньо досвідчений, аби краще розуміти ситуацію", — підсумували в газеті.
Нагадаємо, міністр закордонних справ України висловив своє ставлення до посередництва Шредера у переговорах із РФ. Він заявив, що Україна не підтримує кандидатуру колишнього канцлера Німеччини. На думку Сибіги, є "багато інших гідних лідерів", які можуть взяти на себе цю роль.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google