Що наплутав заступник начальника ГУР Скібіцький?

Нагадаємо, що згідно з Меморандумом про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештського меморандуму), укладеному 5 грудня 1994 р. Україною, Великою Британією, США та Росією, Україна нічого і нікому не мала віддавати. Навпаки, країни-«гаранти» брали на себе певні зобов’язання – «гарантії» Україні у зв'язку з набуттям нею неядерного статусу. В той же день Україна  стала повноправною стороною Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

А от передати Росії свої ядерні арсенали Україна зобов’язалася згідно з іншими документами. По-перше, згідно з Лісабонським протоколом від 23 травня 1992 р., який став доповненням до американо-радянського  договору про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь - СНО-1 (START-1), Україна, Білорусь і Казахстан зобов’язалися ліквідувати або передати Росії усі наявні на їхній території стратегічні ядерні боєголовки.  Звертаємо увагу: боєголовки, а не ракети! 

По-друге, продовженням роззброєння нашої країни стали Масандрівські угоди між Україною та РФ від 3 вересня 1993 р. Окрім поділу Чорноморського флоту, ці документи передбачали подальшу утилізацію ядерної зброї, що знаходилася на території України. Так, згідно з Масандрівськими документами, всі типи  ядерних боєзарядів МБР, а також головних частин ядерних крилатих ракет повітряного базування, дислоковані в Україні, мали бути зняті і переміщені на територію Російської Федерації з метою розукомплектування та утилізації.  І в цих документах також йшлося лише про боєзаряди і головні частини ракет, а не про самі ракети. Ракети Україна мала утилізувати самостійно. Що вона і зробила. Під пильним наглядом США.

Що ж стосується стратегічних бомбардувальників, то дійсно, частину з них Україна передала до Росії. Але знов-таки, Будапештський меморандум тут ні до чого. У 1998 р. Україна розпочала знищення успадкованих від СРСР стратегічних бомбардувальників на виділені США за програмою Нанна-Лугара кошти, але потім, після переговорів, передала Росії вісім Ту-160 і три Ту-95MC (а також партію крилатих ракет) в обмін на списання частини боргу за газ. Три літаки Ту-95МС, один з яких зараз припадає пилом в  ролі музейного експонату у Полтавському музеї дальньої авіації, залишилися в Україні, решту — утилізовано. Така ж сумна доля спіткала й решту літаків Ту-160: один став музейним експонатом, решту – порізали на металолом.

Таким чином, можливо, росіяни й тероризують українців  ракетами, що колись належали Україні. Але, по-перше, Будапештський меморандум тут ні до чого: хоча ми і не є фанатами цього документу, але мусимо нагадати, що колишнє керівництво України і без нього попідписувало багато інших «корисних» папірців. По-друге, пан Скібіцький заради справедливості мав би нагадати американському читачеві, що свого часу до роззброєння України свою потужну руку доклали і США.