Що є найбільшим позитивом майбутнього членства в Євросоюзі: українці відповіли

Громадяни України відповіли на запитання про те, що вважають найбільшим позитивом майбутнього членства нашої держави в Європейському Союзі, у межах дослідження, яке на замовлення ZN.UA провела соціологічна служба Центру Разумкова. Респондентам запропонували обрати не більше трьох відповідей з 15 підготовлених варіантів. Результати опитування проаналізувала редакторка відділу міжнародної політики Тетяна Силіна в тексті “Чому українці хочуть до ЄС і що їх найбільше лякає?”.

Найчастіше учасники висловлювали надію, що в процесі вступу в Євросоюз в Україні зменшиться рівень корупції: таку відповідь обрали 34% опитаних. Питання корупції в нашій державі, як зазначається, постійно перебуває у фокусі ЄС. Ефективна протидія цьому злу була серед семи рекомендацій Європейської комісії для початку переговорів про вступ.

“У представленій учора доповіді Єврокомісії зазначено, що «Україна активізувала реформи в цій сфері після набуття статусу кандидата до ЄС». Проте ЄК вказала й на те, що ще необхідно зробити найближчим часом, наприклад, збільшити чисельність співробітників НАБУ, прокурорів САП і суддів ВАКС, забезпечити додатковий захист САП «від можливого неправомірного втручання». В Брюсселі також очікують від Києва продовження розслідувань і остаточних судових рішень у справах про корупцію на вищому рівні”, — розповіла авторка статті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Єврокомісії оцінили боротьбу з корупцією в Україні та сказали, яких «посадок» не вистачає

Другим найбільш позитивним аспектом членства в ЄС за кількістю відповідей серед респондентів (31%) став доступ України до структурних фондів Союзу. 

Тетяна Силіна зауважила: “Можливо, вони ще погано поінформовані про те, які є фонди та скільки їх, хто має право отримувати з них кошти, в якій кількості та на яких умовах. Однак українці досить багато чули про те, як завдяки цим фондам рвонули вперед нові члени ЄС, як зріс їхній ВВП на душу населення, ожили депресивні регіони. Ось і сподіваються, що доступ до структурних фондів допоможе розвитку й наших регіонів, підтягуванню їхнього рівня до євросоюзівських; підтримає фермерів — субсидіями, технікою, посівним матеріалом; допоможе краще боротися з безробіттям і бідністю, інвестувати в освіту та соціальні інновації”.

Понад чверть опитаних українців (26,2%) також вважають членство в Євросоюзі гарантією безпеки для України. Вони підтримали цю думку ще до того, як наприкінці жовтня лідери країн ЄС у підсумковому документі саміту зафіксували намір працювати над зобов’язаннями перед нашою державою у сфері безпеки, які “допоможуть Україні захистити себе, протистояти спробам дестабілізації та стримувати акти агресії в майбутньому”. На цьому ж саміті вирішили провести з Україною консультації стосовно майбутніх зобов’язань Союзу перед нею у сфері безпеки, а результати обговорити на засіданні Європейської ради в грудні.

Для 18,8% учасників дослідження суттєво, що Україна де-юре стане частиною західного світу, набувши членство в ЄС, завдяки чому отримає ще один захист від «русского міра».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Саміт Ради ЄС: європейські лідери обіцяють надалі підтримку Україні

21,8% опитаних висловили думку, що одна з найбільших переваг майбутнього України в Євросоюзі полягає в збільшенні можливостей для працевлаштування в інших країнах Європи.

“Очікувано, але заразом тривожно: що молодші респонденти, то більше задивляються на європейський ринок праці, тоді як на українському вже давно й гостро бракує робочих рук. Так, якщо у віковій групі 60+ лише 14,2% опитаних обрали цей пункт, то в групі 18–29 років таких аж 31,4%, тобто майже третина”, — зазначила авторка тексту.

Водночас, за її словами, здивував невеликий відсоток (6,4%) респондентів, які назвали значним позитивом ширші можливості для українців навчатися за кордоном

“Звісно, в молодіжній групі 18–29 років такі переважають над групою людей похилого віку 60+ (10% проти 4,8), але однаково це дуже низький відсоток. Можливо, це пояснюється низьким рівнем володіння іноземними мовами серед українців, поганою поінформованістю про можливості щодо навчання за кордоном, зокрема й безкоштовного, а також живучістю міфу про те, що «наша освіта — найкраща в світі»”, — припустила Тетяна Силіна.

Також вона звернула увагу на невисокий відсоток тих, хто обрав варіант відповіді “В Україні краще дотримуватимуться права людини” (12,5%).

На думку журналістки, навряд чи наші люди можуть бути повністю задоволені дотриманням своїх прав. У звіті Єврокомісії щодо виконання Україною умов для початку переговорів про вступ наведено низку напрямів, у яких державі треба значно поліпшити ситуацію — від запобігання тортурам і затвердження відповідного європейському законодавства про захист персональних даних до покращення становища дітей і людей похилого віку в інтернатних установах, а також осіб із обмеженими можливостями.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Єврокомісії оцінили боротьбу з корупцією в Україні та сказали, яких «посадок» не вистачає

“Особливо наголосимо, що розділ фундаментальних прав входить до першого так званого переговорного кластеру, який, на відміну від інших, не буде закрито до самого кінця переговорів про вступ країни до ЄС, і ЄК оцінюватиме прогрес України за розділами, що входять до нього, упродовж усього переговорного процесу. До речі, забезпечення гендерної рівності, яке зазначили аж 1,1% респондентів, теж належить до цього розділу”, – додала Силіна.

У межах дослідження ZN.UA, проведеного у співпраці з Центром Разумкова, також з'ясувалося, що громадяни України, незважаючи на війну, доволі оптимістично налаштовані щодо того, скільки часу знадобиться для вступу нашої держави в Європейський Союз. Сумарно 60,5% учасників вважають, що це може статися швидше, ніж за десять років.

Опитування на замовлення ZN.UA проводила соцслужба Центру Разумкова з 28 вересня до 4 жовтня 2023 року методом face-to-face у 22 областях України та м. Києві. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.