Понад 11% українців стикалися зі спробами підкупу на виборах, повідомили в Громадянській мережі ОПОРА. Не готові продати свій голос на виборах за жодних обставин 64,5% респондентів.
Серед тих, хто готовий так зробити, то найпопулярнішим варіантом є продаж голосу за кандидата чи партію, які й так подобаються. Таких опитаних виявилося 25%. Ще 18% зазначили, що все залежить від конкретних обставин. Водночас 13% готові продати свій голос, якщо будуть впевнені, що це не створить проблеми чи негативні наслідки для них особисто. Ще 8,5% погодяться, якщо про це попросять люди, яким вони довіряють. Для 6,3% мають запропонувати справедливий розмір винагороди.
При цьому частіше готові продати свій голос молодші виборці. Лише 50% виборців до 30 років сказали, що в жодному випадку не готові продати свій голос. Серед старших респондентів таких 60–70%.
Водночас 54% респондентів вважають, що будь-яка пропозиція грошей неприйнятна під час мотивування виборців продати свій голос.
При цьому ті громадяни, які вважають таке явище реалістичним, називають порівняно невеликі суми грошей за свій голос:
- менше 500 грн – 12%;
- від 500 до 1000 грн – 6%;
- від 1000 до 2000 грн – 3,4%;
- від 2000 до 5000 грн – 1,3%;
- понад 5000 грн – 3,5%.
Якщо говорити про «благодійну» діяльність партій та кандидатів перед виборами, то 42% позитивно ставлять до надання медпрепаратів, продуктів, техніки, організація дозвілля і розваг, благоустрою територій, допомоги армії та церкві, коли це здійснюють суб’єкти виборчого процесу перед виборами. Негативно до такої «благодійності» ставляться 51,5% опитаних.
На думку 62% громадян у підкупі виборців винні обидві сторони. Ще 26% вважають, що основна відповідальність лежить на ініціаторі та виконавцю підкупу, тобто на партії чи кандидаті. Лише 7% притримуються думки, що основним винуватцем є сам виборець, який продає свій голос.
Крім того, 33% респондентів переконані, що технології підкупу виборців є дуже впливають на результати виборів. Ще майже 50% зазначили, що такий вплив скоріше є. Лише 3,5% громадян вважають, що технології підкупу виборців взагалі не впливають на результати виборів.
Половина опитаних вважають, що підкуп виборців – це не лише серйозне зловживання, а й головна проблема українських виборів. Майже 33% скоріше погоджується з такою тезою. Повністю не згодні з цим твердженням 4% опитаних.
Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 22 жовтня по 12 листопада 2021 року. Опитування відбувалося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Всього опитали 2003 громадян України віком від 18 років.
Опитування проводилося у всіх областях України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України, – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Польовий етап тривав з 02 до 11 листопада 2021 року. Для компенсації відхилень від офіційних статистичних даних (Держстат на 1 січня 2019 року) були побудовані ваги. Для обрахунку показників масив даних необхідно зважувати (змінна weight2000). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2.4% для показників близьких до 50%, 2.1% — для показників близьких до 25%, 1.5% — для показників близьких до 10%.
Нагадаємо, 31 жовтня в Україні відбулися довибори у Верховну Раду на округах №184 в Херсонській області та №197 у Черкаській. У Харкові того дня позачергово обирали мера міста.
Перемогу на виборах міського голови Харкова здобув Ігор Терехов. Однак, того ж дня ОПОРА заявила про те, що як мінімум на дев'яти дільницях у Харкові виявлено сфальшовані протоколи підрахунку голосів. Оскаржив результати виборів і Михайло Добкін. Однак, суд відмовив йому у перерахунку голосів.
Водночас в ЧЕСНО заявили, що половина фракцій Харківської міськради не вірять у перемогу Терехова в першому турі виборів.
Попри це 11 листопада Харківська територіальна виборча комісія зареєструвала Ігоря Терехова мером міста.
Детальніше про вибори мера Харкова читайте в матеріалі Олександра Клюжева та Олександра Неберикута «Вибори мера Харкова: бюджетні гроші, адміністративний ресурс та «батьківська» турбота про виборців».