Савченко доведеться змінитися, щоб стати хорошим політичним лідером – Newsweek

Герой війни Надія Савченко на своїй першій прес-конференції сказала, що погодилася б стати президентом України, "якби було треба". І вона дійсно має шанс стати хорошим лідером для свої країни і всього регіону, якщо зміниться.

Про це на сторінках Newsweek пише експерт Atlantic Council і колишній головний редактор Radio Free Europe Radio Liberty Джефрі Гедмін, нагадуючи про те, що Савченко вже з готовністю увійшла в політичне життя країни. Однак українська політика дуже роздроблена. Різкі радикали-націоналісти, непопулярний президент-олігарх і лідер партії "Батьківщина", в яку вже входить Савченко, - всі вони сподіваються використати українську героїню, щоб зміцнити повагу до своєї політичної сили і вивести власні інтереси на передній план. Всі вони тягнуть в різні напрямки. І в такій "дикій" політичній атмосфері наймудрішим рішенням Савченко було би взяти передишку. Їй є що вивчити з історії.

В ПАР Нельсон Мандела відбув 27 років у трудовій колонії в часи апартеїду. В його останні роки за ґратами режим запропонував Манделі свободу, якщо він публічно оголосить про кінець збройного протистояння. Він відмовився. Автор зауважує, що історичні постаті, такі як Мандела і Савченко, демонструють рідкісну внутрішню силу і відданість справі. Вацлав Гавел, який в Чехословаччині часів Холодної війни провів понад 5 років у в'язниці, також не відмовився від свого бажання "виправити світ" і врятувати свою країну.

Обставини, в який опинилася сьогодні Савченко, відмінні від ПАР часів апартеїду і комуністичної Чехословаччині. Однак їй є чому повчитися у Гавела і Мандели. Обидва лідери відклали в бік свою ненависть до кривдників і проявили політичну стриманість і довгострокове бачення.

Перш за все Савченко потрібно зрозуміти, що її роль і відповідальність змінюються. Минулого тижня вона заявила, що готова померти за свою країну. Але їй якраз більше не потрібно доводити свою готовність до самопожертви. Вона не зможе повести за собою країну, якщо не зможе показати мудрість, дисциплінованість і стриманість. Це ті якості, які допоможуть їй звернути увагу на нове політичне життя, збалансувавши усі прагнення й реальність. Приміром, Савченко не може покласти край корупції в Україні. Це надмірно масштабна проблема, яка стримує розвиток всієї країни. Однак вона може говорити про цю проблему і, зважаючи на її моральний авторитет, закликати українців проявляти кращі свої риси, як це робив Авраам Лінкольн. Корупція стала такою великою проблемою України тому, що вона охоплює абсолютно усі сфери соціального життя. Певні політичні підходи можуть це змінити, однак в довгостроковій перспективі.

В цей же час, дисциплінованість і поміркованість не повинна бути сплутана з відмовою від принципів. Розвинувши дипломатичні навички, Савенко може використати свій "бренд" у Західній Європі, щоб вмовити президента Франсуа Олланда і канцлера Ангелу Меркель переглянути Мінські угоди. Цей документ недосконалий в багатьох сенсах, але головним чином тому, що він не проводить жодної різниці між агресором і жертвою. Його умови повинні бути змінені так на користь відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. І Савченко, на думку автора, найкраще підходить на роль того, хто доб'ється таких змін. Однак ця битва займе час.

І, зрештою, в питанні відносин з Росією у Савченко є багато причин зневажати Володимира Путіна. Але він не завжди буде президентом. Його клептократичний режим має строк придатності. Питання миру і безпеки України, на думку автора, лежить у Москві. І коли там почнеться зміна режиму, знадобиться не лише сильна рука в Києві, щоб зміцнити безпеку України, а й стратегічне бачення і терпіння, якими історія наділяє тих, хто готовий зіграти таку роль. І 35-річна героїня війни і патріот своєї країни найкраще підходить на цю роль, якщо вона зміниться і вивчить уроки минулого.

Раніше західні експерти коментували, що політичні плани Савченко видаються поганою ідеєю. Зокрема, колишній дослідник Центру Карнегі Метью Купфер, який сумнівається, що "герой війни буде здібним президентом".

"Є побоювання, що у Росії поменшає бажання обмінюватись в'язнями, чи випускати їх на волю, якщо перший же випущений стане президентом. Непокоїть і те, чи буде людина, яка зазнала стільки страждань у Росії, ідеальним лідером країни для переговорів по Мінську та у конфлікті з Росією. Україні потрібні чесні та здібні лідери. Думаю, Савченко чесна. Але ми не знаємо, чи вона є здібним політичним лідером ", - пояснив свою позицію Купфер.

Нагадаємо, вдень в середу, 25 травня, звільнена Надія Савченко прибула в Україну, куди її доставив президентський літак. Після прибуття у Київ, Савченко зробила першу публічну заяву на свободі, попросивши вибачення у тих матерів, чиї діти не повернулися додому. У свою чергу, видання The New York Times зернуло увагу на те, що обмін Савченко був організований так, щоб Росія не здавалася учасницею війни. Таким чином, типового "спектаклю" обміну військовими полоненими сторони уникли. Савченко і російські військові не проходили повз один одного, підкреслюючи цим самим рівноцінність обміну. В цей же час, оглядач Леонід Бершидський на сторінках Bloomberg View писав, що обмін Савченко на ГРУшників став поразкою для Путіна.