Санкції по приколу? Розпіарений «молот» РНБО насправді грандіозна гра — BIHUS info

Поділитися
Інструмент покарання перетворився на інструмент підкилимної гри

Чого варті санкції РНБО, як їх уникають ще до накладання, чи справедливі заяви про платний «вхід та вихід» із санкційних списків та чи насправді санкції РНБО використовують для зведення особистих рахунків? Про це у новому розслідуванні BIHUS info.

За цей рік РНБО наклало санкцій на сотні людей та підприємств, як українських, так і іноземних. І серед них далеко не всі такі відомі як Медведчук та його телеканали. Там є і злодії в законі, і кримінальні авторитети, і контрабандисти про більшість з яких пересічний громадянин навіть ніколи і не чув. І от декому з них дали можливість з-під санкцій втекти. Декому дали час і нагоду вивести з-під санкцій свої активи. І ось як це відбулося.

Взагалі закон про санкції існує в Україні з 2014 року. Просто донедавна його не використовували в режимі «щомісячного атракціону». І взагалі приймали цей закон для того, щоб боротися санкціями з російським агресором.

Механізм простий. Спочатку Рада Національної безпеки та оборони України приймає рішення про застосування санкцій, а далі президент України своїм указом вводить його в дію.

Попередній президент України Петро Порошенко користувався санкціями дуже не часто. І попадали під них російські суб’єкти, а також бойовики з ОРДЛО.

А от за діючого президента Зеленського все змінилось у лютому 2021 року. Коли санкції були накладені на канали із пула Віктора Медведчука. Українцям сподобалося. Сподобалося і владі. Але сподобалося досить дивно. Адже надалі почали відбуватися «дивні» речі.

На початку періоду «штампування» санкцій часовий проміжок між рішенням РНБО та указом президента складав менше доби. 2-го лютого рішення, 2 лютого указ президента. Останній такий короткий проміжок був 19 лютого. А далі він почав зростати. І влітку вже між рішенням Ради Нацбезпеки та оборони та відповідним указом президента проходило шість днів. А одного разу указу чекали, уявіть собі, два місяці.

Що ж відбувалось у ці проміжки? Ось вам приклад.

2 квітня Зеленський, після засідання РНБО, робить гучну заяву про перші в історії України персональні санкції проти найбільших контрабандистів України. Всі їх активи і майно будуть арештовані. І після цієї заяви чекає наступного дня для підписання відповідного указу. А о 23-й годині 2-го лютого один із фігурантів списку контрабандистів виводить себе із переліку засновників багатомільйонного будівельного бізнесу. А отже під санкції цей бізнес не потрапляє. І так зробив не один контрабандист.

І ось тут цікаво, що один із вказаних вище фігурантів списку вивів себе із прибуткового бізнесу за кілька годин до заяв РНБО та Президента. Збіг? Читайте далі.

15 квітня. Чергова заява про «атаку» на контрабандистів. Указ з’являється 21 квітня. За цей час фігуранти переписують майже всі свої бізнеси і уникають санкцій. Але і тут з’являється фігурант, який раптово починає позбуватися «хлібних» активів вже 12 квітня. Так, нібито він вже знає, що потрапив у список.

30 липня РНБО проводить виїзне засідання у Краматорську. І до санкційного списку контрабандистів додають ще трьох осіб: Олександр Акст, Валерій Фальковський, Владислав Студинець. Крім того, мали б попасти під санкції 24 компанії, які афілійовані із цими людьми. Так ось указ відносно цих людей був підписаний 6 жовтня — через 68 днів.

Ба навіть при такій «швидкості» видання указів Офісом президента, Фальковський примудрився переписати свій бізнес на інших осіб буквально за пару годин до виступу Данілова з оголошенням результатів голосування РНБО.

Схожа, проте по-своєму дика, історія сталася і зі списком ворів у законі. Указ про введення списку санкцій в дію з’явився через тиждень. І виявляється, що до цього списку протягом 7 днів вносили зміни. Отже, те за що голосувала РНБО і те, що підписав Зеленський — різні документи. Мало того, що із десяток людей звідти просто зникли. Так деяких, як, наприклад братів Джамбулатових, «склеїли» в єдину особу. Як? Дуже просто — у фінальному списку який підписав президент Зеленський була людина з ПІБ старшого Джамбулатова, а датою народження молодшого. Тобто — неіснуюча в природі людина. І це не говорячи про те, що люди зі списку швиденько, поки «готувався» указ президента, позбулися бізнесів.

І це не говорячи про те, що кілька місяців тому РНБО вказували, що у списки попали люди, які ніякого стосунку до кримінальної діяльності не мають. Данілов твердо стояв на своєму — списки перевірені й нікого зайвого там немає. Як потім виявилося — даремно.

Раніше повідомлялося, що перед першим локдауном і на його початку закупками у медичному секторі керував хаос. Потім — вирішили подивитися, що робить прогресивніший Захід. Була винайдена непогана система швидких державних закупівель. Тобто підприємства й установи могли купувати товари у найбільш привабливих продавців, але по факту зроблених закупок мали б публікувати це у системі Prozorro. Верховна Рада швидко вивела так звані «ковідні закупівлі» з-під тендерного законодавства, а кабмін видав свою постанову із переліком предметів, які можна купувати без торгів. Що із цього вийшло розказують журналісти BIHUS info.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі