Росію, поряд з ІДІЛ, починають визначати в ЄС як джерело гібридних загроз - експерт

У Європі поступово приходять до розуміння того, чим загрожує нинішня поведінка Москви їх власній безпеці. Недаремно, хоча і з істотним запізненням, в ЄС почали не тільки говорити, але й чітко ідентифікувати "гібридні загрози" і визначати заходи протидії. Про це у своїй статті для DT.UA пише керівник міжнародних програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Віталій Мартинюк.

Так, у доповіді Європарламенту "Протидія гібридним загрозам: співпраця ЄС-НАТО" від березня 2017 року зазначено, що "поняття гібридної загрози наповнилося змістом стосовно дій Росії в Україні і операцій ІДІЛ далеко за межами Сирії та Іраку". Отже, в ЄС Росію, поряд з ІДІЛ, вже починають визначати як причину гібридних загроз, зазначає експерт.

Проте в ЄС все ще обережно підходять до визначення Росії як агресора і джерела гібридних загроз. Причина цього полягає в бажанні Брюсселя продовжувати діалог з Росією. Це, зокрема, підтвердила Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні під час квітневої поїздки в Москву: "Ми в ЄС завжди віримо, що діалог - конструктивний, відкритий діалог, чесний діалог - є виходом. І це правильно також для не тільки для відповідного сусіда, але і такого глобального гравця, як Росія", пише Мартинюк.

"Оскільки ЄС чітко не ідентифікує джерела гібридних загроз, то і акцент ЄС у протидії їм робиться на посиленні власних можливостей протистояти, а не на нейтралізації причин, що не повністю відповідає зафіксованим у Глобальній стратегії ЄС бачення Євросоюзу як глобального гравця", - йдеться в статті.

Автор зазначає, що у Загальному рамковому документі ЄС зробив правильне визначення гібридних загроз, назвавши їх "об'єднанням примусової та підривної діяльності, традиційних та нетрадиційних методів (тобто дипломатичних, військових, економічних, технологічних), які можуть бути скоординовано використані державними або недержавними суб'єктами для досягнення конкретних цілей, залишаючись на рівні нижче порога формально оголошеної війни".

Мартинюк також пише про те, що на відміну від ЄС, в Україні, яка вже четвертий рік ціною власних життів і зусиль протистоїть гібридній агресії Росії, так і не були в офіційних документах чітко ідентифіковані поняття "гібридної війни" і "гібридних загроз", винятком є лише Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України у 2016 році.

У своїй статті експерт наголошує, що першочерговою у протидії гібридним загрозам в ЄС визнана інформаційна сфера. Ключове завдання - підвищити рівень обізнаності суспільства про гібридні загрози, що має посилити його стійкість у цьому вимірі. Для протидії російській пропаганді ЄС створив Спеціальну групу "Стратком Схід", яка нещодавно запустила веб-сайт протидії дезінформації.

В енергетичній сфері як протидію гібридним загрозам у Загальному рамковому документі визначено необхідність диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів до ЄС, насамперед - розвиток Південного газового коридору для постачання каспійського газу і створення хабів скрапленого газу, переважно в Північній Європі. Про проект "Північний потік-2" у цьому важливому документі ЄС не сказано ні слова. Це може свідчити про розуміння в ЄС на нормативно-правовому рівні, що "Північний потік-2" не гарантує ЄС справжню енергетичну диверсифікацію.

У фінансовій сфері ЄС звертає увагу на стійкість банківсько-фінансової інфраструктури та протидію фінансуванню тероризму і відмиванню коштів. Втім, Євросоюз повинен приділити більше уваги перешкоджанню фінансуванню гібридної агресії РФ проти нього самого, як це зробили в США, передбачивши у прийнятому в липні законі посилення антиросійських санкцій проти фінансового сектора РФ.

Незважаючи на спробу комплексного підходу ЄС до протидії гібридним загрозам, цей напрям безпеки все ще розглядається як набір заходів тактичного характеру щодо протистояння окремо взятим ризикам, переважно терористичної і кіберінформаційної спрямованості, зазначає експерт.

Але деструктивна щодо ЄС політика Росії (чого тільки вартий скандал навколо постачання турбін Siemens до окупованого Криму) змушує Євросоюз ідентифікувати Росію як джерело гібридних загроз європейській безпеці, і з кожним новим документом ЄС у сфері безпеки ця тенденція проявляється все чіткіше.

Детальніше про боротьбу з гібридними загрозами в Європейському Союзі та в Україні читайте у статті Віталія Мартинюка "ЄС у протидії гібридним загрозам і Україна: нечіткість у підходах" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".