Робоча група узгодила низку положень нового закону про вибори до парламенту

Робоча група з питань вдосконалення законодавства про вибори, яку очолює міністр юстиції Олександр Лавринович, провела чотири засідання, погодивши деякі положення закону про вибори до Верховної Ради. Частина нових норм вже закріплена на папері, інша погоджена усно і в основних рисах.

Про те, яким може бути новий закон про вибори до парламенту, пише Сергій Рахманін у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».

Як зазначає автор, робоча група вже погодила питання про обов'язковий кворум: засідання виборчої комісії буде правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів.

Попередньо узгоджено ще три істотні норми. По-перше, помилка в відомостях, подаваних кандидатом, не буде приводом для його зняття з реєстрації. По-друге, повторне попередження, яке виносить ЦВК кандидатові, не означатиме автоматичного зняття з пробігу. (Досі ці норми були ефективною зброєю боротьби з неугодними політиками.) По-третє, від процесу внесення змін до списків виборців у день голосування буде відсторонено виборчкоми, це здійснюватиметься тільки шляхом судових рішень.

Крім того, ухвалено рішення про урівняння прав спостерігачів від політичних партій та громадських організацій.

У той же час, принципово не вирішено ключового питання - про модель майбутніх виборів. За словами більшості експертів, з високим ступенем можливості в новий виборчий статут буде закладено змішану модель - 50% майбутніх парламентаріїв пройдуть у ВР через горнило мажоритарних виборів, ще 50% - через сито партійних списків. Яким буде «фільтр» -

3 чи 4%, обговорюється. Такі речі завжди є предметом інтенсивних політичних торгів. Чи братимуть участь у перегонах партійні блоки, не дебатується - ліцензію на участь у святах волевиявлення почнуть видавати виключно партіям.

«Не до кінця зрозуміле питання з суб'єктами висування кандидатів. Спочатку передбачалося, що цим правом будуть наділятися тільки партії. Але тепер, начебто, влада погодилася й на самовисування. Їй це навіть вигідніше - частина заздалегідь, тишком-нишком «підгодованих» висуванців у свідомості виборців не буде асоціюватися з ПР. Але остаточно питання не закрите, відзначає автор статті », - пише автор.

Незрозуміло, чи буде дозволено кандидатам одночасно висуватися і в одномандатному окрузі, і за партійним списком. На місцевих виборах це вирішувалося. Але противники такої схеми посилаються на давнє рішення Конституційного суду, який заборонив таке, дай Боже пам’яті, у році 98-му. Знавці вважають це рішення преюдиційним, тобто обов’язковим для будь-яких виборів народних депутатів.

Є ще одна спірна норма. Передбачається, що всі закордонні виборчі дільниці включатимуться до складу одного «мажоритарного» округу, який умовно «пропишуть» за адресою Міністерства закордонних справ. З погляду організації процесу, хід зрозумілий. З правового - не зовсім. Річ у тому, що віднині округи «нарізатимуть», виходячи з приблизного числа виборців, а не відштовхуючись від кількості виборчих дільниць. Але округ МЗС явно стоятиме осібно. За найскромнішими прикидками, за межами Батьківщини - двісті тисяч виборців, більше, ніж у будь-якому іншому, так би мовити, «споконвічному». З юридичного погляду - непорядок. Та й незрозуміло, як кандидати, висунуті в цьому «віртуальному» окрузі вестимуть агітацію і зустрічатимуться з виборцями.

Імовірно, остаточного вигляду законопроект набуде до кінця травня. Після чого він буде внесений до парламенту від імені президента.

«Яким буде закон у цілому, як і раніше не ясно», - резюмує автор.

Докладніше читайте в матеріалі Сергія Рахманіна «Ложка меду в старих міхах?» У свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».