Резніков про міжнародну місію в Донбасі: присутність і мандат – предмет діалогу

Україні часто рекомендують зважати на досвід Хорватії при врегулюванні конфлікту в Донбасі. Як відомо, Хорватія без місії ООН не обійшлася. Чи потрібна міжнародна миротворча місія України і хто міг би в неї увійти, ZN.UA запитало у віцепрем'єр-міністра, міністра з питань реінтеграції ТОТ Олексія Резнікова.

«Між конфліктуючими чи/або тими, хто боїться один одного, людьми часто потрібен посередник для того, щоб допомогти відновити цю довіру», - заявив він в інтерв'ю редакторці відділу міжнародної політики ZN.UA Тетяні Силіній.

Також допомагає відновити довіру вирішення звичайних побутових питань: відновлення доріг, увімкнення світла, підведення води, вивезення сміття. І місцеве самоврядування повинно стати ключовим актором у цьому.

«Нам, після деокупації і відновлення контролю над кордоном, теж потрібно буде працювати над відновленням довіри. А ось хто буде цими акторами, крім органів місцевої влади, хто буде цим посередником, зокрема із силовим забезпеченням? Місія ОБСЄ зі спецмандатом? Місія РБ ООН зі спецмандатом?», - міркує віце-прем'єр.

У цьому питанні Олексій Резніков покладає великі надії на Швецію, яка розпочне головування в ОБСЄ в 2021 році, і Польщу, яка змінить її у 2022-му.

«Це важливо, зокрема, для обговорення з нашими партнерами - країн не лише нормандського формату, а й наших стратегічних євроатлантичних партнерів - Канади, США, Великої Британії. До речі, днями у мене була зустріч з послами різних країн, серед яких Швеція, головуюча в ОБСЄ наступного рокуі, і Польща, яка прийме у неї естафету у 2022-му», - додав він.

Резніков нагадав, що на сьогодні між українцями на підконтрольній території і тими, хто живе в окупації є взаємна недовіра і страх.

«Населення України, яке проживає на окупованих територіях, боїться населення підконтрольної території. Але також бояться люди і тут: мовляв, у них там промиті мізки, навіщо вони нам потрібні? Звідси взаємна недовіра. Позбутися неї - це найскладніше завдання, над яким доведеться працювати і ковтати тих самих «жаб», - каже віце-прем'єр.

Хорвати використовували для відновлення довіри допомогу міжнародної адміністрації. Серби, які залишилися, знали, що їх не переслідуватимуть, не буде етнічних чисток, а хорвати розуміли, що серби, які залишилися, не чинитимуть опір відновленню конституційного ладу.

Проводилось роззброєння, що йшло хвилями. Після того як перекрили кордон із Сербією, щоб та не постачала зброю, вони викуповували зброю у населення.

Тільки після цього, через 1,5 роки хорвати пішли на місцеві вибори. За цей час було видано 100 тисяч хорватських документів, складено списки виборців.

Допомогло і вирішення простих побутових функцій мерами, які повернулись, відновлення зруйнованої війною інфраструктури. «І вирішення цих простих побутових функцій стало для людей фактором відновлення довіри. Давайте будемо реалістами: адже основи піраміди Маслоу ніхто не скасовував», - підсумував співрозмовник ZN.UA.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Не змогли зійтися посередині»: Рєзніков назвав причину зупинки переговорів про миротворців в зоні ООС

Докладніше про те, чи має намір нинішня владна команда «зберігати» Мінські домовленості; чи є у неї власний план донбаського врегулювання; чого вона чекає від західних партнерів; до чого готуватися в майбутньому процесі реінтеграції окупованих територій і які його терміни, читайте в інтерв'ю Тетяни Силіної з віце-прем'єр-міністром, міністром з питань реінтеграції ТОТ Олексієм Резніковим «Нам теж доведеться ковтати «жаб» у ZN.UA.