Рада відправила Гончарука у відставку

Народні депутати проголосували за відставку прем'єр-міністра України Олексія Гончарука. Рішення підтримали 353 парламентарів. Утрималися 49 осіб, не голосували - 9, голосів "проти" немає.

"Євросолідарність" і "Голос" не голосували, оскільки вирішили не брати участь в кадровій політиці влади.

Напередодні Гончарук подав заяву про відставку, що, згідно із законодавством, дозволило винести це питання на розгляд в комітету, а після – в сесійний зал. Оскільки імунітет чинного Кабміну закінчується в жовтні, шляхом резолюції про недовіру його не можна було б звільнити.

Офіційна причина відставки Гончарука - тривожні економічні показники, найбільша за всю історію України недофінансування бюджету. Реальна - президент втратив довіру до прем'єра. Останньою краплею стала січнева заява Гончарука про відставку, яка не була погоджена із Зеленським і публічно перекинула на президента всю відповідальність за результати роботи уряду. Одна справа призначати на посаду недосвідчену людину, а інше - повторно видавати вотум довіри після п'яти місяців на посаді. Зеленський не був готовий реагувати інакше. Він зберіг Гончарука на посаді, але тріщина у відносинах нікуди не поділася.

Розуміючи неминучість відставки Гончарук пішов на крок, який мав лягти в його політичне портфоліо як тіньова причина відставки – він виступив проти інтересів олігарха Ігоря Коломойського в "Центренерго". Це був, безсумнівно, правильний крок, бо Коломойський не тільки наживається на "Центренерго", але й не розплачується з ним за енергію, споживану його феросплавними заводами. І будь-який новий керівник це безсумнівно виявив би.

Але є дві обставини, які вказують на нещирість кроку з "Центренерго" з боку Гончарука. По-перше, наглядову Раду "Центренерго" обрав генеральним директором компанії Володимира Потапенка 26 червня 2019 року в уряді Володимира Гройсмана, а 18 вересня уряд Гончарука підтвердив це рішення. А, по-друге, у Гончарука було 5 місяців, щоб змінити цю кадрову ситуацію. Таким чином Гончарук просто звернувся до універсальної теми: "він упав жертвою олігархів".

Якщо спростити розклад до неможливості, то Зеленський, обираючи між війною з Коломойським і Гончаруком, вибрав друге.

Хоча заради об'єктивності варто сказати, що найбільшу помилку Гончарук здійснив погоджуючись на роботу прем'єр-міністра, для якої у нього не було ні досвіду, ні знань, ні товщини шкіри.

Прем'єр звільняється з посади в той самий день, коли Верховна Рада прийняла його відставку під час пленарного засідання. Таке рішення парламенту тягне за собою відставку Кабміну. Однак уряд у статусі в. о. працює до призначення нового складу Кабінету міністрів.

3 березня під час зборів фракції депутати від "Слуги народу" підтримали відставку прем'єр-міністра Гончарука. На його місце хочуть призначити чинного віцепрем'єра Дениса Шмигаля.