Провести повноцінне реформування прокуратури без змін Конституції складно, вважають в "Ударі"

Народний депутат України від партії "УДАР" Наталія Агафонова вважає, що провести повноцінну реформу органів прокуратури в Україні складно без того, щоб не внести необхідні зміни до чинної Конституції. Про це парламентарій написала у своїй статті в DT.UA.

Депутат нагадала, що на сьогодні жваво обговорюється наявні три законопроекти про прокуратуру. Перший - законопроект, прийнятий в першому читанні в 2009 році і з численними поправками внесений для подальшого розгляду Верховною Радою України VII скликання. Другий - законопроект, відкрито підготовлений громадськістю спільно з науковим середовищем у складі Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права та отримав позитивні відгуки Венеціанської комісії. І третій - законопроект, написаний в кабінетах Адміністрації президента і спрямований у серпні 2013 року у Венеціанської комісії.

Вона зазначила, що, оскільки законопроект 2009 року частина поправок була внесена в порушення процедури, встановленої регламентом парламенту, то можуть виникнути певні труднощі з проходженням цього законопроекту далі. А реформування прокуратури шляхом прийняття як другого, так і третього законопроекту не буде повним, оскільки їм повинні були передувати необхідні зміни до Конституції.

"Причому в даному питанні, що первинне - яйце чи курка - сумнівів не виникає. Тобто існує чітко визначена необхідність в ухваленні змін до Конституції, якими б максимально деполітизувалася фігура Генерального прокурора шляхом закріплення наступних положень:

- ліквідується механізм висловлення недовіри генеральному прокурору парламентом без чітко визначених Конституцією підстав;

- чітко закріплюється перелік виключних підстав для звільнення генерального прокурора;

- не допускається повторне зайняття посади генеральним прокурором;

- зміна строку повноважень генерального прокурора, щоб він не збігався з терміном повноважень гарламента", - вважає Агафонова.

Крім того, на її думку, не варто забувати, що зі вступом в силу нового Кримінально-процесуального кодексу України, у його прикінцевих і перехідних положеннях присутня норма, згідно з якою слідчі органів прокуратури будуть здійснювати розслідування кримінальних злочинів, скоєних посадовими особами, які займають особливо відповідальне становище, до початку діяльності Державного бюро розслідувань України. Це означає, що для цілісності реформи органів прокуратури, крім нового закону про прокуратуру і, власне, змін до Конституції, необхідно прийняти закон "Про Державне бюро розслідувань України", який створить новий орган, уповноважений розслідувати кримінальні злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище.

"Проте в тій ситуації, в якій опинилася Україна напередодні Вільнюського саміту, не залишилося часу внести зміни до Конституції, тому можна тільки приступити до цієї процедури, прийняти новий закон про прокуратуру і потім, після проходження всієї конституційної процедури внесення змін до Конституції, змінити відповідні положення закону про прокуратуру", - підкреслила депутат.

Докладніше читайте в статті "Нові ролі - старі актори?" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn

Читайте також:

В АП підготували реформу, яка позбавить прокурорів безмежної влади

Янукович запропонував змінити Конституцію, щоб призначати суддів і генпрокурора безстроково

Скоротити кількість прокурорів майже в три рази запропонував профільний комітет Ради

Єфремов сумнівається, що Рада встигне ухвалити всі євроінтеграційні закони