У пояснювальній записці йдеться, що законопроєкт "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" визначає правові засади здійснення волевиявлення українців через загальнонаціональний референдум, його організацію та порядок проведення.
На всеукраїнський референдум можуть виноситися наступні запитання:
1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України (це "загальні засади", "вибори і референдум" та "внесення змін до Конституції");
2) загальнодержавного значення;
3) про зміну території України;
4) про втрату чинності законом України або окремими його положеннями.
Не можуть виноситися питання:
1) що суперечать положенням Конституції, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;
2) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
3) щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії;
4) віднесені Конституцією і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.
Одночасно на референдум може виноситися лише одне запитання. А сам референдум не може проводитися одночасно з черговими або позачерговими загальнодержавними виборами.
"Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі не потребують затвердження будь-яким державним органом. Прийняте рішення може бути змінене виключно шляхом всеукраїнського референдуму не раніше ніж через три роки з дня його прийняття", - йдеться у проекті.
Проєктом закону розширено коло суб'єктів процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації.
Новий законопроєкт передбачає можливість запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, зокрема, електронного голосування. Для чого має бути створено автоматизовану інформаційно-аналітичну систему.
Нагадаємо, 13 травня голова Верховної Ради направив запит про оцінку Венеціанській комісії відповідного законопроєкту.
У 2018 році Конституційний суд України визнав таким, що не відповідає Основному закону, прийнятий у часи Віктора Януковича закон "Про всеукраїнський референдум" від 6 листопада 2012 року.
Згідно із зазначеним документом, предметом референдуму могли бути питання про схвалення нової редакції Конституції, її змін, скасування, втрату дії або визнання недійсним закону про внесення змін до Конституції, про зміну території України, про прийняття чи скасування закону України або внесення змін у діючий закон.
З будь-якого питання, за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією. Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі визнавалися обов'язковими. Експерти відзначали, що прийнятий законом порядок прийняття нової Конституції і порядок внесення змін в Основний Закон не відповідає конституційним положенням.
У 2013 році закон оцінила Венеціанська комісія, яка встановила, що дозвіл виносити на референдум питання внесення змін до Конституції або нову Конституцію може порушити конституційну стабільність і законність в Україні. Крім того, документ не повністю відповідав міжнародним стандартам з питань, які можуть винести за народною ініціативою.
У листопаді минулого року президент Володимир Зеленський анонсував розробку нового закону про всеукраїнський референдум.