У середу, 2 вересня, президент Європарламенту Мартін Шульц у своєму виступі на 4-ій річній конференції глав закордонних представництв Євросоюзу висловився за двосторонній підхід ЄС щодо продовження тиску санкціями на Росію з одночасною допомогою Україні у проведенні реформ.
"У зв'язку з тим, що Росія і ЄС є сусідами, ми повинні знайти тимчасове рішення. Навіть якщо це вводить в фрустрацію і вимагає багато терпіння, ми повинні чітко продовжувати наш двосторонній підхід: зберігати критичний тиск через санкційний режим на Росію і одночасно посилювати підтримку внутрішніх реформ в Україні", - сказав Шульц.
Він знову наголосив, що ЄС шукає мирне, політичне рішення конфлікту на сході України і ситуації з незаконною анексією Криму Росією.
Санкції проти Росії вводилися США, Євросоюзом та деякими іншими країнами (Австралією, Японією, Канадою, Норвегією і так далі) в декілька етапів в 2014 році. Після анексії Криму США і ЄС ввели персональні санкції проти політиків та інших громадян Росії і України, які відповідальні за схвалення підриву територіальної цілісності України.
Санкції більш високого рівня - економічні, були введені влітку 2014 року, після проголошення на території України за підтримки Росії "республік ДНР і ЛНР", а також початку бойових дій, поставок військової техніки для проросійських сепаратистів через кордон України, у чому Росію неодноразово звинувачувала Україна і НАТО.
Санкції щодо Криму з боку Штатів і ЄС були введені в грудні 2014 року, проте в 2015 році дещо пом'якшені. Обмежувальні заходи щодо Криму в червні 2015 року були продовжені до літа 2016 року.
Після ескалації конфлікту на Сході України взимку 2015 року, через місяці після підписання і невиконання Мінських угод, список персональних санкцій був розширений. ЄС продовжив санкції проти Росії до кінця січня 2016 року.
У зв'язку з цим "Дзеркало тижня. Україна" розпочинає проект "Викрадення Європи", присвячений дослідженню питань, з чого виходить та чи інша країна ЄС, формуючи своє ставлення до подій в Україні і оцінку дій Росії проти нашої країни.